DataLife Engine > �� > «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» ІНФОРМУЄ: Віднедавна моніторити роботу виробничих потужностей підприємства можна зі смартфону

2020-06-24

«ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» ІНФОРМУЄ:

Віднедавна моніторити роботу виробничих потужностей підприємства можна зі смартфону

Нещодавно після планової зупинки на технічне обслуговування запрацювала котельня «Полтаватеплоенерго» на вул. Соборності, 77-а. І повернулася вона до роботи з оновленою системою автоматизації. Для чого полтавські теплоенергетики переводять свої потужності в автоматизований режим та як це відбувається, розповів начальник газової служби «Полтаватеплоенерго» Анатолій ЯКОВЕНКО.

— Анатолію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, з чого починалась автоматизація котелень на підприємстві.

— Починаючи з 2010 року, одним з ключових напрямків розвитку «Полтаватеплоенерго» стала автоматизація виробничих процесів та роботи котелень. Було впроваджено перші автоматизовані котельні, які працювали без обслуговуючого персоналу. Цього ж року міськтеплоенерго передало на обслуговування нашому підприємству 24 дахових котельні, які невдовзі були нами диспетчеризовані.

— Якою була перша система диспетчеризації?

— Перша система диспетчеризації на підприємстві була створена у 2010 році завдяки тісній співпраці з підрядником «Котлогаз». Вона була основана на передачі даних по мережі мобільних операторів шляхом періодичного додзвону для зняття показників з приладів та обладнання. Але, як показав час, такий метод передачі даних був дуже ненадійним: іноді інформація з автоматизованих котелень могла надходити надто довго або не надходити взагалі. Тому працівники підприємства запропонували використовувати більш сучасні засоби автоматизації, а саме програмовані логічні контролери, а в якості засобів передачі даних — оптоволокно.

У 2012 та на початку 2013 року при взаємодії з підрядником «ТОМТЕК» були автоматизовані котельні на вулицях Європейській, 124, Олеся Гончара, 27, Небесної Сотні, 112 та котельня на вулиці Покровського, 5 у Котельві. Вони працювали на базі програмованих логічних контролерів VIPA SC 313. Також для роботи з цими об’єктами фахівці підрядної організації «ТОМТЕК» створили систему диспетчеризації.

— На сьогодні підприємство уже не потребує залучення підрядників, щоб автоматизувати свої виробничі об’єкти та підключити їх до системи диспетчеризації. Як відбувся цей перехід до самостійності?

— Автоматизація виробничих процесів поступово розвивалася, фахівці підприємства власними силами реалізували низку проєктів, ці об’єкти необхідно було обслуговувати. У 2013 році керівництво «Полтаватеплоенерго» прийняло рішення в складі дільниці монтажу і наладки контрольно-вимірювальних приладів та автоматики газової служби створити групу з технічного обслуговування і програмування автоматизованих котелень. Вона й взяла на себе обслуговування програмного забезпечення всіх автоматизованих котелень, а також створення нових автоматизованих об’єктів. До нового структурного підрозділу увійшли провідний інженер Іван Карамушко (він же став його першим очільником), інженери Михайло Стогній і Сергій Яковенко, слюсар КВП та А Євгеній Дзюба. Нещодавно керівником групи було призначено провідного інженера Михайла Стогнія.

НА ФОТО: Стогній М.О. (зліва) і Яковенко С.А.

У рік створення фахівці цієї групи пройшли навчання з програмування контролерів Vipa та роботи з промисловою Scada-системою Zenon на підприємстві СВ «Альтера» у Києві. А вже наступного, 2014 року вони самі створили для «Полтаватеплоенерго» програмне забезпечення та систему диспетчеризації на базі Scada-системи Zenon, а також виготовили щити автоматизації, змонтували їх і налагодили на котельнях на вул. Соборності, 42, Дмитра Коряка, 7, м-ні Незалежності, 16.

Після першого вдалого досвіду створення автоматизованих котелень «Полтаватеплоенрего» відмовилось від послуг підрядних організацій.

— Як автоматизація на підприємстві розвивалася далі?

— У 2015 році котельні на вул. Європейській, 48 і Уютній, 29 після реконструкції також були автоматизовані та включені до системи диспетчеризації Zenon.

Узагалі в 2010–2015 роках на підприємстві використовувались три системи диспетчеризації: першу створив підрядник «Котлогаз», другу — фахівці підрядника «ТОМТЕК», третю —працівники «Полтаватеплоенерго». Усі вони діяли окремо одна від одної, що створювало незручності в користуванні та обслуговуванні автоматизованих котелень. Тому в 2016 році працівники групи технічного обслуговування та програмування автоматизованих котелень перевели раніше створені підрядником «ТОМТЕК» системи диспетчеризації котелень на власне програмне забезпечення.

У жовтні цього ж року почалась робота зі створення програмного забезпечення і включення до системи Zenon автоматизованих котелень, які працювали на базі автоматики «Альфа ХХІ век». У ході розробки цього програмного забезпечення було також прийняте рішення про модернізацію засобів передачі даних. Як ми вже раніше говорили, на об’єктах, що працювали на базі автоматики «Альфа ХХІ век», використовувався канал передачі даних шляхом періодичного додзвону. Цей метод передачі даних був дуже нестабільний і морально застарілий. Тому підприємство закупило партію GSM-модемів марки IRZ. Цей пристрій завдяки своїм технічним характеристикам та можливості підключитися до інтернету дозволив диспетчерському пункту зчитувати дані з обладнання у режимі реального часу. У результаті час реагування на аварійні ситуації на автоматизованих котельнях скоротився в рази і складає приблизно чотири секунди.

Таким чином, на початку 2017 року завдяки фахівцям групи технічного обслуговування та програмування автоматизованих котелень вдалося відмовитися від сторонніх систем диспетчеризації та звести всю інформацію до єдиної промислової Scada-системи Zenon. Працівники виробничо-диспетчерської служби отримали можливість моніторингу всіх автоматизованих об’єктів підприємства та дистанційного керування ними.

— Хто ще з полтавських теплоенергетиків має доступ до інформації, яка надходить з автоматизованих котелень через систему диспетчеризації?

— Дійсно, крім диспетчерів, на підприємстві є ще чимало обслуговуючого персоналу: слюсарі, майстри теплових районів, інженери, яким дуже часто необхідно мати оперативну інформацію з автоматизованих котелень. Тому в 2017 році фахівці групи технічного обслуговування та програмування автоматизованих котелень створили веб-сервер автоматизованих котелень, де відображається інформація з об’єктів у режимі реального часу. Кожен теплоенергетик може зареєструватися в ньому й отримати доступ до всіх даних, які проходять через систему диспетчеризації, зокрема продивитися журнал поточних аварій та архів аварійних ситуацій, графіки температури та тиску тощо. Також за допомогою веб-серверу відповідальним особам розсилається СМС-повідомлення з часом виникнення та текстом-описом поточної аварії, якщо вона трапляється.

Зараз веб-сервером користуються 89 зареєстрованих полтавських теплоенергетиків. Без зайвої скромності зазначу, що такої програмної розробки немає в жодному теплопостачальному підприємстві України, адже це результат роботи саме наших програмістів. Зайти у веб-сервер можна з будь-якого пристрою з доступом до інтернету, тож тепер і наше підприємство — у смартфоні.

— Котельня на вул. Ціолковського, 36 — не тільки найбільша в Полтаві, а й одна з найстаріших. Чи автоматизована вона і як реалізована система диспетчеризації на цій котельні?

— На початку 2018 року фахівці групи технічного обслуговування та програмування автоматизованих котелень модернізували та оновили систему диспетчеризації на найбільшій котельні нашого міста — на вул. Ціолковського, 36. Крім цього, оновили й апаратні засоби, встановили дві окремі робочі станції для незалежної роботи майстра та оператора котельні. До того ж дані з цього об’єкта також були виведені до веб-сервера.

Протягом 2018–2019 років керівництво «Полтаватеплоенерго» визначило стратегію на модернізацію центральних теплових пунктів, які працюють від котельні за адресою: вул. Ціолковського, 36, з подальшим під’єднанням цих об’єктів до загальної системи диспетчеризації. Для реалізації цього завдання було придбано контролери фірми Yaskawa. Наші фахівці написали програмне забезпечення для цих контролерів та реалізували повну автоматизацію об’єктів. Так, у 2018 та 2019 були модернізовані теплопункти ЦТП-71 та ЦТП-40.

— Днями після планового ремонту відновила роботу дахова котельня на вул. Соборності, 77-а. Крім інших робіт, на ній було оновлено систему автоматизації. Розкажіть, будь ласка, про це обладнання і в чому його переваги.

— Котельня на вул. Соборності, 77-а була оснащена обладнанням «Альфа ХХІ век», яке постійно відмовляло в роботі, до того ж не могло покрити всі її технологічні параметри. Через це торік було прийняте рішення про заміну автоматики на більш сучасну. Ураховуючи попередній досвід, був обраний програмований логічний контролер фірми Yaskawa. Це дозволило значно підвищити надійність роботи обладнання, розширити кількість контрольованих параметрів та дало змогу в режимі реального часу керувати технологічними процесами як автоматично з диспетчерського пункту, так і локально, перебуваючи на об’єкті. 23 травня поточного року обладнання було введене в експлуатацію, а з 26-го числа уже повноцінно працює. До речі, це перший об’єкт, обладнаний контролером Yaskawa, який відображається на веб-сервері автоматизованих котелень.

— Над чим ваші розробники трудяться зараз?

— Протягом останніх десяти років фахівці «Полтаватеплоенерго» подолали значний шлях з автоматизації котелень та провели чимало монтажних і налагоджувальних робіт. На сьогодні на підприємстві повністю автоматизовано та додано до системи диспетчеризації 49 об’єктів.

Зараз фахівці групи технічного обслуговування та програмування автоматизованих котелень працюють над розширенням веб-сервера, аби в ньому могла відображатися інформація з об’єктів, які працюють на базі контролерів Vipa та Yaskawa.

Пресслужба «Полтаватеплоенерго».

Щоб завжди бути у курсі подій на підприємстві і новин від його структурних підрозділів, підписуйтесь на нас у Facebook, Instagram, Viber чи Telegram.