DataLife Engine > �� > Лічильник теплової енергії — засіб обліку чи інструмент економії?

2017-02-22

ЛІЧИЛЬНИК ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ —

ЗАСІБ ОБЛІКУ ЧИ ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЇ?

Нині чимало полтавців сплачують за опалення своїх домівок за показниками будинкового лічильника тепла. Водночас далеко не всі розуміють, що лічильник — не панацея від усіх проблем. Якщо встановити лічильник і при цьому нічого не змінювати ні в своєму будинку, ні у своєму ставленні до теплової енергії, то життя навряд чи зміниться на краще. Навпаки, нерідко «вилазять» якісь приховані проблеми: не приведені до ладу внутрішні комунікації, незасклені вікна тощо. У результаті суми нарахувань у платіжках викликають розчарування й невдоволення.

Щоб внести хоч якусь ясність та розвіяти розповсюджені міфи, ми завітали до будинку №°21, що на вулиці Нечуя-Левицького в Полтаві, яким уже 8 років керує ОСББ. Мешканці цегляної багатоповерхівки, якій майже 40 років, от уже другий опалювальний сезон розраховуються за опалення за тепловим лічильником, а точніше, навіть двома, адже цей будинок є нетиповим: одна його частина — 5-поверхова, а інша — 9-поверхова. Тому мешканцям і довелося минулого року за власний кошт придбати два лічильники теплової енергії. А фахівці обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» безкоштовно розробили проектну документацію, виконали монтаж та прийняли їх на свій баланс, щоб і далі мати можливість ними опікуватися. Тепер уже навіть невдоволені мешканці (а такі, як відомо, є в кожній багатоповерхівці) відчули переваги облікованого використання теплової енергії. Нечувана річ: і цього року ОСББ «Наш дім-21», без надмірних зусиль з боку його мешканців, продовжує 2-й рік поспіль заощаджувати на опаленні.

Лічильник теплової енергії — не панацея від усіх проблем

— Якщо хтось думає, що, встановивши будинковий лічильник тепла, тим самим розв’яже всі проблеми, то це далеко не так, — зауважує голова правління ОСББ «Наш дім-21»Олег ЗВОЛИНСЬКИЙ. — Лічильник сам по собі не є інструментом економії. Він лише дає розуміння, скільки теплової енергії ми використовуємо. Відповідно, аби вийти на економію, ми провели низку заходів: узявши кредит, відремонтували й утеплили практично весь дах, входи до під’їздів, замінили двері, що ведуть на горище, поновили, де змогли, ізоляцію мереж теплопостачання. У результаті вже минулого опалювального періоду вийшли на реальну економію: скажімо, у се¬редньому кожна квартира 5-поверхової частини будинку зекономила в сезон опалення понад тисячу гривень, 9-поверхової частини — дещо менше. Але, звичайно, найбільше економимо тоді, коли на вулиці порівняно тепло й коли самі корегуємо обсяги споживання теплової енергії. Знову ж таки дуже прикрутити на лічильнику регулювальний кран не можемо, адже опалення через розбалансування внутрішньобудинкової системи розподіляється по квартирах не зовсім рівномірно. Тобто є квартири, в яких 23-24°С. Водночас є й такі, в яких температура не піднімається вище 19°С. І мешканці останніх скаржаться. Але нікуди не дінешся. Якщо не регулювати подачі тепла, а поставити на максимум, то в деяких квартирах температура підстрибне до 26°С, і тоді мешканці їх нарікатимуть на зайве й зовсім не дешеве тепло. Одні, не спромігшись поміняти хоча б вікна у власній квартирі, говорять: 20°С — це, мовляв, мало. Відповідаю: якщо вам холодно, проведіть хоч якісь заходи з утеплення своєї домівки — не можна економити і при цьому мати в оселі 25°С. Дехто каже: я готовий, мовляв, платити більше. Таким раджу купити сучасний обігрівач — і більше сплачувати за електроенергію.

— А чи вдалося зекономити в нинішньому опалювальному періоді?

— У середньому в листопаді в 5-поверховій частині будинку мешканці кожної квартири мали економію 900 гривень, у 9-поверховій частині — 600 гривень, у грудні вдалося зекономити дещо менше: відповідно — 400 і 280 гривень. У січні ми заплатили приблизно стільки ж, як і мешканці будинків без теплових лічильників. У лютому, гадаю, також вийдемо на економію. Але знову ж таки завдяки тому, що вдень, коли люди на роботі, можемо дещо зменшити обсяги споживання тепла. Звичайно, в ідеалі варто б встановити не лише лічильники теплової енергії, а й повністю автоматизований індивідуальний тепловий пункт із погодною регуляцією, щоб не я чи сусід регулювали споживання будинком тепла, а це робилося автоматично. За даними моїх колег, котрі вже встановили в житлових будинках ІТП, економія на опаленні в них сягає 40 відсотків.

— А як мешканці ставляться до необхідності самостійно підтримувати технічний стан будинку та проводити заходи з енергозбереження?

— Більшість — із розумінням. Прийнявши на загальних зборах відповідне рішення, вносимо потім корекції до кошторису. Згадані вище цільові кошти йдуть окремим пунктом, і люди вносять їх разом зі щомісячними внесками на утримання будинку та прибудинкової території. Але ми ніколи не рубаємо з плеча: на зборах вислуховуємо всі думки, зокрема й тих, хто обурюється, — ну, як же без них?

— Якщо говорити про енергозбереження, то що б ви порадили полтавцям? На що варто звернути першочергову увагу?

— Наш дім — це передусім наша фортеця. Це головне, що потрібно усвідомити. Наші будинки за великим рахунком нікому не потрібні, окрім нас. А тому нам самим треба міркувати, як зберігати тепло і, відповідно, заощаджувати. Зрештою якби ми мешкали в приватному будинку, то так само думали б, як утеплити його стіни й комунікації, щоб звести до мінімуму непродуктивні втрати тепла, — підсумовує Олег Зволинський.

Аби скласти більш-менш об’єктивне уявлення, ми навідалися до ще однієї багатоповерхівки, що знаходиться за адресою: вулиця Коцюбинського, 51. Нею управляє житлово-будівельний кооператив «Енергія». Мешканці цієї панельної десятиповерхівки також уже другий опалювальний період розраховуються за опалення за показниками будинкового приладу обліку теплової енергії.

— Ми самі придбали тепловий лічильник, бо хотіли знати, скільки теплової енергії споживаємо і, відповідно, за що платимо свої кровні, — розповідає голова кооперативу Людмила ВАРВ’ЯНСЬКА.

Проте лише встановленням лічильника не обмежилися — засклили всі вікна, через які до цього гуляв вітер, утеплили вхідні двері, а також мережі теплопостачання в підвалі та на горищі. Додатково встановили й додаткове обладнання, що сприяє інтенсивнішій циркуляції теплоносія в системі опалювання будинку, — це також урешті-решт призводить до економії. Планують із часом поміняти вікна в під’їздах на енергоощадні. Кошти на підтримання в належному стані внутрішньобудинкових комунікацій, а також на заходи з енергозбереження накопичують гуртом. Борються тут і з боржниками — так, двоє власників квартир сплатили заборгованість за судовим рішенням. Голова кооперативу є й відповідальною за лічильник, власноруч регулює його.

— Ми з мешканцями домовилися: якщо надворі температура не нижче 5°С, на кілька годин узагалі перекриваємо подачу тепла до будинку, — продовжує розповідь Людмила Єгорівна. — Якщо ж говорити про суми в платіжках у нинішньому опалювальному сезоні, то, скажімо, мешканці 2-кімнатної квартири загальною площею 47,7 квадратних метра за жовтень заплатили за опалення 330 гривень, за листопад — 1 000 гривень, за грудень та січень — 1 300 гривень. Тобто вартість опалення квадратного метра опалювальної площі у листопаді становила майже 22 гривні, а в грудні та січні — 26 гривень.

При цьому, запевняє Людмила Варв’янська, у квартирах стабільно тримається температура 20-22°С, і лише в тих оселях, де неутеплені стіни, вікна, балконні рами, а отже, відбуваються надмірні втрати тепла, температура опускається до 19°С, а інколи навіть і до 18°С.

— Звісно, такі люди обурюються, — зізнається Людмила Єгорівна. — У такому разі нагадую їм, що потрібно утеплятися. Яскравим прикладом є моя квартира. Я мешкаю на 10-му поверсі, проте у моїй домівці 22-23°С, оскільки тут усе утеплено: стіни, вікна, двері, поміняна балконна рама.

Одні стверджують, що мерзнуть при 26°С, інші скаржаться, що їм жарко при 18°С

Минулого року ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» поділилося своїми намірами в 2017 році обладнати всі полтавські багатоповерхівки приладами обліку теплової енергії. Тож ми й попросили заступника генерального директора теплопостачального підприємства Романа КАШИНА підтвердити або спростувати це, а також відповісти на інші актуальні запитання.

— Романе Олександровичу, нагадайте, будь ласка, який відсоток житлових будинків нашого міста вже з будинковими лічильниками теплової енергії. І чи справді в наступному опалювальному періоді всі полтавські багатоповерхівки будуть обладнані тепловими лічильниками?

— Наразі приладами обліку теплової енергії обладнано 38 відсотків житлового фонду нашого міста. У планах підприємства — протягом цього року встановити теплові лічильники в решті будинків (а це ще майже 850 багатоповерхівок). Таким чином, до початку наступного опалювального сезону мешканці всіх житлових будинків нашого міста при розрахунках за опалення будуть сплачувати за фактично спожиту теплову енергію.

— Підкажіть, будь ласка, коли і як знімаються щомісячні показники будинкових лічильників тепла?

— Це здійснюється наприкінці кожного місяця як дистанційно (за допомогою модемів — там, де є така технічна можливість), так і безпосередньо фахівцями підприємства. У більшості випадків участь у цьому процесі бере й відповідальна особа, уповноважена мешканцями житлового будинку. У разі дистанційного зняття показників така особа отримує роздруківку нарахувань.

— І який же рівень середньомісячних нарахувань за централізоване опалення в житлових багатоповерхівках, обладнаних будинковими тепловими лічильниками?

— Ми проводили такий аналіз стосовно кожного місяця поточного опалювального сезону. Тож можу зазначити, що середньомісячна вартість згаданої послуги в таких будинках становила у жовтні 9,46 гривні за квадратний метр опалювальної площі, у листопаді — 24,68 гривні, у грудні — 34,29 гривні і в січні цього року — 34,44 гривні.

— Сьогодні можна почути непоодинокі скарги «розчарованих» полтавців, котрі з появою лічильника тепла не почали «автоматично» заощаджувати на опаленні. Чому мешканці не всіх житлових будинків, обладнаних тепловими лічильниками, почали економити?

— Бо житлові будинки конструктивно дуже різні, відповідно, для підтримання в них нормативної температури потрібна різна кількість теплової енергії на квадратний метр опалювальної площі. У малих будівлях її потрібно більше, у великих, навпаки, менше. Аналіз показує, що мешканці 1-3-поверхових будинків, у яких мала кількість квартир, а отже, чи не всі вони є кутовими, сплачують за тепло більше. І щоб зменшити вартість опалення, їм потрібно дуже серйозно поставитися до утеплення як самого будинку, так і внутрішньобудинкових комунікацій у ньому.

— Нерідко люди скаржаться, що от будинковий лічильник «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» встановило, а комунікації в підвалах, під’їздах та на горищах до ладу не привело. Нагадайте, будь ласка, хто має опікуватися внутрішньобудинковими мережами теплопостачання?

— Межа експлуатаційної відповідальності теплопостачального підприємства чітко визначена на законодавчому рівні: вона закінчується зовнішньою стіною будинку або першою засувкою на вході до теплової мережі. Тому й усі заходи з підготовки внутрішньобудинкової системи опалення до опалювального періоду, передбачені відповідними правилами, повинен здійснювати балансоутримувач: житлово-експлуатаційна організація, житлово-будівельний кооператив чи ОСББ. Згідно з цими правилами, представники підприємства можуть лише консультувати та надавати необхідні рекомендації щодо усунення недоліків, котрі спричиняють погіршення якості послуг підприємства, та виконання робіт з підготовки до опалювального сезону.

— Зараз у багатьох багатоповерхівках, обладнаних будинковими тепловими лічильниками, точаться сусідські «війни» навколо питання, якою має бути температура в житлових приміщеннях: одні стверджують, що вони мерзнуть, інші заявляють, що заради економії можна взимку і в светрі в квартирі походити. Наявність же лічильника, як ми знаємо, дає змогу регулювати температуру в усьому будинку, але не в окремих оселях. Які практичні рекомендації ви дали б мешканцям будинків, де виникають згадані конфліктні ситуації?

— Справді, ми маємо й такі звернення, в яких одні стверджують, що вони мерзнуть при 26°С, інші скаржаться, що їм і при 18°С жарко, — аби тільки було дешевше. Потрібно розуміти, що регулювання температури теплоносія здійснюється передусім котельнями підприємства залежно від температури зовнішнього повітря. Водночас при встановленні лічильника мешканці мають змогу самостійно регулювати кількість теплової енергії, що потрапляє до житлового будинку. Але до цього потрібно підходити дуже виважено. Найкращий спосіб — при плюсових температурах за вікном тимчасово, на кілька годин, призупиняти теплопостачання всього будинку. У такому разі всі квартири будуть в однакових умовах. Якщо ж здійснювати регулювання теплоносія нижче нормативних витрат, тоді мешканці нижніх і верхніх поверхів перебуватимуть у різних умовах: в домівках одних температура підніметься вище норми, а в оселях інших опуститься нижче. От тоді й починаються сусідські «війни». А щодо практичних рекомендацій, то я б порадив громаді житлового будинку обрати свого уповноваженого представника, котрий слідкуватиме за роботою теплового лічильника і братиме участь у знятті його показників, а також отримає відповідний інструктаж, як коректно щодо всіх мешканців будинку здійснювати регулювання нормативної витрати теплоносія, і діятиме потім відповідно до наших рекомендацій — без, так би мовити, само¬діяльності.

— Як температура в житловому приміщенні впливає на суми у платіжках за послугу з опалення?

— Усі ми, навіть без спеціальної освіти, добре розуміємо, що для підтримання вищої температури в приміщенні потрібні більші обсяги теплової енергії. Досвід переконливо доводить, що підвищення температури внутрішнього повітря у житловому будинку на 1°С збільшує обсяги споживання теплової енергії в середньому на 4-5 відсотків. А отже, і суми у платіжках його мешканців зростають аналогічним чином.

— Чи проводили фахівці вашого підприємства оцінку непродуктивних втрат теплової енергії в межах житлового будинку залежно від його технічного стану та стану внутрішньобудинкових мереж теплопостачання?

— Так, на прикладі одного з типових будинків міста ми провели такий розрахунок. Він показав, що в разі відновлення пошкодженої теплової ізоляції мережі теплопостачання можна зекономити на оплаті за тепло в межах 5-6 відсотків. Якщо взяти середньостатистичну квартиру площею 50 квадратних метрів, то при нарахуванні за послугу з теплопостачання, скажімо, в січні це становить десь 100 гривень чистої економії.

— І наостанок порадьте, що ми, споживачі, можемо робити вже зараз, аби в холодну пору року не мерзнути й водночас заощаджувати.

— Це дуже прості й зрозумілі поради. Найперше кожен має подбати про власну оселю, зокрема утеплити стіни, вікна та двері. Дуже актуальним є й питання утеплення внутрішньобудинкових мереж теплопостачання. Також потрібно постійно дбайливо ставитися до місць загального користування, адже відчинені двері під’їздів, незасклені вікна коридорів, вибиті шибки в підвальних приміщеннях призводять до непродуктивних втрат, інколи навіть дуже значних. Варто не забувати і про дотримання оптимального температурного режиму у житлових приміщеннях та й узагалі вчитися раціонального використання теплової енергії. Врахування всіх зазначених вище порад за обладнання житлового будинку тепловим лічильником, а в наступному опалювальному періоді це стосуватиметься всіх полтавців, дасть змогу нашим споживачам уникнути «зайвих» нарахувань за опалення навколишнього середовища.

Ганна ЯРОШЕНКО

«Вечірня Полтава»

За матеріалами:	Загальнодержавне інформаційно-політичне видання ГАЗЕТА «Вечірня Полтава»
Адреса ресурсу:	http://www.vechirka.pl.ua