DataLife Engine > �� > «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»: Актуальні питання централізованого теплопостачання

2019-04-24

«ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»: Актуальні питання централізованого теплопостачання

Після завершення опалювального сезону фахівці «Полтаватеплоенерго» традиційно проводять його аналіз та підбивають підсумки. Водночас у житті підприємства назріло чимало питань, вирішення яких потребує широкого обговорення.

Яким був минулий опалювальний сезон? Що вирізняло його з-поміж інших?

Нещодавно завершився опалювальний сезон 2018-2019 років. Він був найкоротшим за останні десять років і тривав 167 діб. Зараз підприємство, як завжди, підбиває підсумки та визначає, які труднощі траплялися в роботі та з якими проблемами доводиться боротися. А також аналізує, що змінилося в законодавчому та нормативному плані щодо взаємодії підприємства зі споживачами, з НАК «Нафтогаз України» тощо.

Минулий опалювальний сезон був надзвичайно важким. По-перше, далося взнаки значне підвищення вартості газу. А це, безумовно, позначилося на тарифах нашого підприємства. Їх для «Полтаватеплоенерго» встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Так, цього разу вона не врахувала вимог чинного законодавства щодо зміни заробітної плати, а також її власних рішень стосовно зміни вартості електричної енергії та послуг «Полтававодоканалу», якими користується підприємство.

Через ці дії національного регулятора «Полтаватеплоенерго» завершило 2018 рік зі значними збитками. Різниця між фактично сплаченими коштами та закладеними в тарифах (дефіцит коштів) становила: на електричну енергію — 20%, на заробітну плату — 30%, на амортизацію — 50% (а це кошти, які використовуються для проведення ремонтних робіт на тепловому господарстві). Саме це насамперед призвело до значних збитків підприємства. Також гостра нестача коштів призводить до того, що «Полтаватеплоенерго» не може системно рухатися в напрямку модернізації технологічного обладнання, оптимізації обсягів споживання природного газу, електричної енергії, зменшення собівартості послуг і покращення їх якості. Полтавських теплоенергетиків розуміють і підтримують органи місцевого самоврядування, але не Національна комісія.

Вирізняла з-поміж інших цей опалювальний сезон і зміна підходів до нарахування вартості послуг споживачам. Опалювальний період 2018-2019 рр. підприємство розпочало зі значною кількістю встановлених будинкових приладів обліку теплової енергії. А отже, на відміну від інших опалювальних сезонів, рахунки виставлялися вже не за розрахунковими даними, а переважно за показниками будинкових та індивідуальних теплових лічильників. У деяких споживачів це призвело до значного зменшення вартості опалення, а в деяких — навпаки. Однак це об’єктивна картина споживання теплової енергії. Якщо будинок старий, у ньому більші втрати тепла, у новішому втрат менше. Якщо в будинку є відповідальна особа, яка слідкує за обсягами споживанням тепла, витрати на опалення є меншими. Якщо ж мешканці безвідповідально ставляться до споживання тепла, то, звісно, його витрати більші, і суми в платіжках теж.

Звичайно, були в цьому опалювальному сезоні й приємні моменти. По-перше, підприємство відзначило своє 50-річчя. Це і значне досягнення, і привід віддати шану ветеранам-теплоенергетикам. Також минулої осені на базі «Полтаватеплоенерго», відзначаючи досягнення його колективу, було організовано семінар Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» за участю представників Європейського банку реконструкції та розвитку, міжнародної фінансової корпорації NEFCO та інших поважних організацій, країн Європейського Союзу.

Чи вдалося підприємству знайти спільну мову з нацрегулятором у питаннях синхронності і своєчасного перегляду тарифів?

Почнемо з передісторії. Коли створювалася Національна комісія, кількість її ліцензіатів становила близько 270. Це були підприємства з усієї України. У 2017 році значна кількість ліцензіатів була виведена з-під регулювання комісією і передана органам місцевого самоврядування. Одна з причин — неефективна робота самої комісії, яка не змогла встановити тарифи всім ліцензіатам, тому що цей процес дуже забюрократизований. Зараз під її регулюванням залишилося 27 ліцензіатів, у тому числі й «Полтаватеплоенерго».

Процедура встановлення тарифів дійсно надто забюрократизована, вона не враховує реальний стан справ. Наприклад, загальний річний обсяг, врахований у наших тарифах, більш ніж на 20% відрізняється від фактичного. Це призводить до існування двох паралельних реальностей: одна — у цифрах Національної комісії, інша — у цифрах реального життя підприємства і споживачів.

Зокрема, після зміни вартості газу з 1 листопада минулого року підприємство звернулося до неї щодо встановлення тарифів, які б урахували зміну законодавчих вимог щодо рівня заробітної плати, а також збільшення вартості газу, електричної енергії та води (ці величини, до речі, теж встановлює Національна комісія). З усіх пунктів було задоволено лише звернення щодо збільшення вартості газу та додатково ухвалено рішення про збільшення внесків на утримання Національної комісії як складових у структурі тарифу. Вимоги щодо рівня заробітної плати, підтримані на відкритому засіданні Національної комісії заступником голови облдержадміністрації та представниками профспілки «Полтаватеплоенерго», були проігноровані. Так само як і вимоги щодо приведення у відповідність вартості електричної енергії та води. Це призвело до значних збитків підприємства (за 2018 рік — більше 50 млн грн).

Однак найголовніша і найболючіша проблема — кадровий голод. Середня заробітна плата в промисловості по регіону, яка є орієнтиром відповідно до нормативів Національної комісії для встановлення середньої заробітної плати на підприємстві, за 2018 рік склала близько 12 тис. грн. Середня заробітна плата на підприємстві наблизилась до 8 тис. грн, а це майже в півтора раза менше, ніж те, чого вимагає чинне законодавство, і те, що ми зобов’язані сплачувати працівникам. Це призвело до значної плинності і дефіциту кадрів. Зараз кількість вакансій на «Полтаватеплоенерго» — близько 20%.

Як підприємство планує вирішувати проблему кадрового голоду?

«Полтаватеплоенерго» змушене кошти, заплановані на модернізацію та ремонт, перенаправити на чаткове збільшення рівня заробітної плати. Проте це не вирішення питання, а лише намагання зменшити його актуальність. Як наслідок, кошти, заплановані на реалізацію заходів інвестиційної програми, скоротилися з майже 50 млн грн до 14 млн. Це не розвиток і не модернізація, це лише «латання дірок».

Чи здатне підприємство встояти на ногах у таких складний період? Чи зверталося воно по допомогу до місцевої або обласної влади і яку відповідь отримало?

Щодо того, чи здатне підприємство вистояти, — ні. Уже зараз відомо, що наступний опалювальний сезон у двох районах може не розпочатися. І головна причина в тому, що його нікому буде розпочинати: не буде кому розпалити котельню, ввімкнути насоси. Проблема персоналу — зараз найгостріша.

Стосовно підтримки, то її «Полтаватеплоенерго» отримує значно менше, ніж наші колеги з інших міст. Деякі підприємства, схожі на наше, отримують від органів місцевого самоврядування допомогу в розмірі десятків мільйонів гривень, а деякі — навіть сотні мільйонів. Тому ці підприємства стрімко покращують якість, надійність, зменшують собівартість послуг. Ми ж собі цього поки що дозволити не можемо.

На рівні області та міста підтримка є, але в конкретні заходи чи цифри це ще не вилилося.

Традиційно жваве обговорення викликає вартість опалення місць загального користування (МЗК) та втрат у трубопроводах системи опалення в межах житлового будинку. Кого це стосується і яким чином визначатиметься величина і розмір нарахувань у платіжках?

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачі, які встановили індивідуальні системи опалення або індивідуальні вузли обліку теплової енергії (як правило, в нових будинках, збудованих після 2000 року), додатково сплачують за опалення місць загального користування. До цього часу була відповідна методика, згідно з якою розрахунковим методом визначалася ця величина і проводилось нарахування. У деяких нових будинках стан оснащеності квартирними приладами обліку досягає 100%. У такому випадку розмір плати за опалення місць загального користування визначається як різниця між показниками комерційного (будинкового) приладу обліку і сумою всіх показників квартирних теплових лічильників. З аналізу за минулий опалювальний період, частка теплової енергії на опалення МЗК у нових будинках зі 100-відсотковим оснащенням квартирними лічильниками досягає 10-15% від загального обсягу споживання тепла.

При формуванні рахунків підприємство керується виключно нормативними документами, які розроблені профільним міністерством або Національною комісією. І навіть коли ми не згодні з підходами, які використовуються в цих методиках, ми вимушені їх застосовувати, адже це нормативний документ, яким ми повинні керуватися.

З набуттям чинності Закону України «Про комерційний облік» були встановлені терміни з облаштування житлового фонду не лише комерційними приладами обліку теплової енергії, а й будинковими лічильниками гарячої води. Який зараз стан оснащеності ними житлового фонду міста?

Ці вимоги дійсно регламентуються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Кінцевою датою оснащення житлового фонду комерційними (будинковими) лічильниками гарячої води є 2 серпня цього року — через два роки з набуття чинності законом (2 серпня 2017 року). У планах підприємства протягом цього міжопалювального періоду обладнати комерційними лічильниками гарячої води частину будинків, де послуга з централізованого гарячого водопостачання надається від центральних теплових пунктів.

Самі лічильники будуть встановлюватися за рахунок внесків, які в подальшому сплачуватимуть споживачі. Це регламентовано підзаконними актами, які прийняті до Закону «Про комерційний облік». Це Порядок оснащення будинковими приладами обліку, Порядок інформування про встановлення.

«Полтаватеплоенерго» переконане, що відносини між постачальником теплової енергії та споживачем повинні будуватися на такому принципі: постачальник теплової енергії має забезпечити вчасне та якісне надання послуг з усіма суміжними заходами, а споживач — вчасно оплачувати ці послуги. Зараз (ми з цим не згодні, але так вирішив законодавець) послугу починають ділити: постачання тепла, постачання гарячої води, встановлення лічильників, їх обслуговування і заміна. Зокрема, останні три пункти зараз споживач має оплачувати окремими платежами. На наш погляд, це недоречно. Було б доцільно врахувати ці витрати в тарифах, щоб споживачі сплачували їх одним платежем. Це було б і більш зручно, і призводило б до меншого навантаження через сплату комісійних банкам. Тобто замість, скажімо, п’яти платежів і стількох же комісій споживач звертався б до банку і сплачував один раз. Але, на жаль, законодавець розділив послуги і передбачив окремі сплати.

Що зміниться для споживачів і для підприємства з набуттям чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги»?

З 1 травня цього року має набути чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який вносить поняття індивідуального споживача і колективного споживача теплової енергії. Індивідуальний споживач теплової енергії — це власник нежитлового або житлового приміщення. А колективний споживач — це юридична особа, яка об’єднує всіх співвласників приміщень у будинку. Їх взаємодія з підприємством має бути врегульована відповідно індивідуальним або колективним договором. Укладення індивідуального договору передбачає наявність абонентської плати. Ця плата стягується підприємством за розподіл спожитої послуги за комерційним приладом обліку. Якщо ж укладено колективний договір, то в такому випадку сама юридична особа здійснює розподіл спожитих послуг і абонентська плата на користь підприємства не сплачується.

За якими основними напрямками цього року відбуватиметься підготовка до наступного опалювального періоду?

Опалювальний сезон 2018-2019 років у місті Полтаві закінчився 9 квітня, і підготовка до наступного опалювального періоду вже розпочалася. У цьому році серед фінансово затратних заходів — реконструкція із заміною поверхні нагріву котла ПТВМ-50 на районній котельні по вулиці Ціолковського, 36. Також заплановано виконати роботи з реконструкції сумнозвісної теплової мережі, над якою без погодження із підприємством були розташовані торговельні павільйони ринку «Мотель». Ми сподіваємося, що цього року вдасться цю проблему розв’язати. Також заплановані роботи із заміни автоматики безпеки на трьох котельнях, з реконструкції системи електропостачання двох квартальних котелень, плануємо виконати заміну 4,5 км аварійних ділянок теплових мереж. Крім цього, щороку ми виконуємо обов’язковий обсяг профілактичних робіт на котлах, наносному, газовому обладнанні. І виконання цих робіт дає нам упевненість у безаварійному проходженні наступного опалювального сезону.

Загалом на підготовку до опалювального сезону ми плануємо витратити близько 30 млн грн.

Через літні профілактичні роботи в оселях полтавців тимчасово буде відсутня гаряча вода. Від чого залежить тривалість планових зупинок котелень на ремонт і яким буде термін відсутності гарячої води?

На жаль, обладнання, яке сьогодні перебуває в експлуатації підприємства, не дозволяє надавати послугу з постачання гарячої води безперебійно. Технологічно ми змушені зупиняти обладнання для проведення обов’язкових ремонтів. Тривалість цієї зупинки зведена до мінімуму і коливається від 5 до 14 діб для переважної більшості котелень. Найбільша наша котельня — районна по вул. Ціолковського, 36 — зупиняється на три тижні. Тривалість зупинки залежить від потужності котельні та протяжності теплових мереж. З усього терміну зупинки котельні найбільше часу займає проведення гідравлічних випробувань, а після них — як правило, ліквідація аварійних поривів. Якщо мережа витримала гідравлічні випробування, а це буває дуже рідко, тоді термін зупинки котельні буде незначний. Але якщо виник порив, то зрозуміло, що потрібно відключити мережу, розкопати її, замінити аварійну ділянку і знову провести гідравлічні випробування. Це займає найбільше часу, однак поки що без цього ми обійтися не можемо.

Де можна ознайомитись із графіком відсутності гарячої води?

Графік зупинки котелень розроблявся ще наприкінці минулого року. Він погоджений з органами місцевого самоврядування і опублікований у засобах масової інформації. Також він є і на офіційному сайті підприємства. Зокрема, на сайті підприємства можна знайти не тільки адреси котелень і центральних теплових пунктів, що будуть зупинятися. Тут діє цілодобовий он-лайн сервіс «Мапа комерційного обліку», в якому розміщений графік відсутності гарячої води в кожному житловому будинку, де надається відповідна послуга. За його допомогою можна дізнатися, коли за конкретною адресою буде відсутня гаряча вода у зв’язку з перервою на плановий ремонт.

Чи має підприємство програму розвитку на найближчі кілька років?

Безумовно, підприємство розробило декілька програм розвитку підприємства взагалі, окремо розроблена програма модернізації та покращення роботи нашого обладнання, котелень на районах. Усі вони відповідають найсучаснішим вимогам з точки зору фінансів, економіки, технічних рішень. Але, на жаль, внутрішні джерела фінансування відсутні, а доступ до міжнародних — обмежений.

Наприклад, ми є учасниками програми DEMO-Ukraine міжнародної фінансової організації NEFCO. Це Північна екологічна фінансова корпорація, яка виділяє кошти на показові проекти в Україні. Ми виграли тендер, отримали змогу брати участь у першому транші цієї програми і реконструювали котельню по вулиці Європейській, 48 за світовими стандартами. Це один з найкращих проектів NEFCO. Він був реалізований дуже ефективно, у вкрай стислі терміни, і тому нам як виняток надали змогу брати участь у другому транші, а це 500 тис. євро кредиту і 300 тис. євро грантових коштів. Питання стосовно фінансової, економічної, технічної складових були вирішені з NEFCO у 2015 році за вісім місяців. Протягом 2016-2018 років наші документи блукали бюрократичними кабінетами. За цей час, якби був реалізований проект, ми б зекономили близько мільйона євро. Далі ми потрапляємо уже на державний рівень, а там своя бюрократія, подолання якої, за нашими розрахунками, займе іще два роки. А це — ще мільйон євро. Тобто саме питання вирішилося за вісім місяців. Вартість питання — 500 тисяч кредиту і 300 тисяч гранту. Однак за п’ять років ми втратимо два мільйони євро.

Ми розуміємо, куди рухатися, напрямки два. Перший — це модернізація обладнання і зрушення питання зменшення собівартості послуг, що повинно призвести до зменшення тарифів. Другий — це покращення якості надання. Частину заходів в обох напрямках уже реалізовано.

Так, у підприємства є значні проблеми, є деякі незручності в підходах національного регулятора. Але водночас існує й підтримка обласної влади. І тому ми сподіваємося, що всупереч усім негараздам, скрутним ситуаціям все ж таки вирішимо усі питання і таки забезпечимо початок наступного опалювального сезону, не знизивши темпів роботи зі зменшення собівартості послуг, покращення їх якості. Дуже сподіваємось на підтримку органів місцевого самоврядування.

За матеріалами прес-служби «Полтаватеплоенерго».

Щоб завжди бути у курсі подій на підприємстві і новин від його структурних підрозділів, підписуйтесь на нас у Facebook, Instagram, Viber чи Telegram.