Круглий стіл «Споживач, постачальник та влада: хто кого в реформі ЖКГ?», який відбувся 28 липня в Полтаві, став лакмусовим папірцем, який чітко показав проблеми міста у сфері ЖКГ. Хто має управляти ОСББ? Чому й досі у Полтаві не визначилися з виконавцем послуг тепло- і водопостачання? Для чого міська влада нав’язує людям замість ЖЕКів управляючу компанію? На ці та інші питання намагалися відповісти учасники заходу, в черговий раз організованого ІА «Україна Комунальна» спільно з Всеукраїнською асоціацією приватних інвесторів ЖКГ (ВАПІ ЖКГ).
Під гаслом ОСББ
Варто відзначити, що найбільш охочими поділитися інформацією як із журналістами, так і один з одним, на круглому столі виявилися представники громадських організацій та керівники ОСББ Полтави. Представники влади та комунальних підприємств міста у своїх виступах більш лаконічно окреслювали ситуацію, яка склалася у житлово-комунальному господарстві регіону. Питанням, яке породило головну дискусію між учасниками круглого столу, стало створення ОСББ у Полтаві й подальше управління ними.
За словами голови Асоціації підтримки об’єднань співвласників будинків м. Полтави, голови комісії з питань містобудування та житлово-комунального господарства Громадської ради при Полтавській ОДА Олега Тертишника, мешканці міста незадоволені послугами і тарифами, які, зокрема, надає управляюча компанія, створена за ініціативи міської влади.
«Я хотів би надати точну інформацію про стан ЖКГ у місті за останні три роки. Насамперед, хочу зазначити, що за допомогою нашої організації на сьогодні зареєстровано 50 ОСББ, – заявив О.Тертишник. – Останнє було зареєстроване за адресою: вул. Б.Хмельницького,12-А. Це один із будинків, який обслуговує так звана управлінська житлова компанія. Люди незадоволені послугами і тарифами. Тому вони, відповідно, створили ОСББ».
О.Тертишник також зазначив, що загалом бажання створити ОСББ виявили мешканці як мінімум семи будинків, які обслуговує вищезгадана управляюча компанія. Остання, в свою чергу, керує на сьогодні кількома десятками будинків у Полтаві.
«По цих будинках вже проведена робота, зібрані ініціативні групи і проводяться збори, – описав ситуацію О.Тертишник. – Я можу зазначити, що працівники асоціації проводять збори о 18:00, як в робочі, так і в вихідні дні. А от, наприклад, по вул. Героїв Сталінграду слухання, якими займалася міська влада, були анонсовані на 14:00, у робочий день. Уявіть, яка має бути явка у такий час. З трьох корпусів 9-поверхового будинку прийшло лише 10 осіб. І всі інші збори, які стосуються ОСББ проводяться у такому ж ракурсі», – не втримався покритикувати міську владу громадський діяч.
Він також піддав критиці статистичні дані відносно кількості жителів, котрі бажають створити ОСББ у своїх будинках, які в ході круглого столу оприлюднив заступник міського голови Полтави Олександр Найпак.
«Стосовно даних, що лише 5-6% хочуть створити ОСББ… Ми створили сайт, на якому провели опитування. Ось його результати: за ОСББ – 30%, не визначилося – 30%, проти ОСББ – 40%. І гадаю, що третину людей, які не визначилися, ми зможемо переконати. В результаті матимемо 60% ОСББ в місті», – переконаний О.Тертишник.
До речі, він навів усього один приклад, коли створення ОСББ у Полтаві «провалилося»: «На Половках при попередній міській владі, у 2005 р., було проведено експеримент. Міська влада відремонтувала будинок, але мешканці потім сказали: нам ОСББ не потрібне»
Після такого випадку теперішній міський голова, за словами О.Тертишника, говорить: ви спочатку створюєте ОСББ, а ми потім вам робимо ремонт.
До речі, як зазначили учасники круглого столу, у 2009 р. у м. Полтава було навіть прийнято програму реформування ОСББ. Однак наразі вона «успішно забута» й не фінансується, хоча сума фінансування й так була в межах 200 тис. грн. Як то кажуть, на інформаційну підтримку.
У той же час, Тетяна Казачек, експерт ІА «Україна Комунальна», виступаючи на круглому столі, закликала його учасників бути відвертими. «Неможливо у місті створити 100% ОСББ. Однак, змоделюймо ситуацію: ЖЕКи розвалили, а ОСББ в усіх будинках створити не вдалося. Що буде з цими будинками?», – поставила логічне питання вона.
У свою чергу, Олег Тертишник зауважив, що на сьогодні однозначно стверджувати, що ЖЕКи неефективні й їх варто одним махом розвалювати, не варто.
«Коли ми починали працювати з ОСББ, я теж так вважав. Однак зараз зрозуміло, що не варто одразу все ліквідовувати. Цей перехід – від ЖЕКів до ОСББ – повинен бути максимально повільним, щоб не було монополій, які на сьогодні існують з боку управляючих компаній в Полтаві, – відзначив громадський діяч. – Я пропонував би залишити ЖЕКи ті, які є. Можливо, лише змінити їхній статус. Як це, наприклад, робив Олександр Попов (нинішній голова КМДА. – ред.) у місті Комсомольську, віддаючи їх в оренду приватним особам або підприємствам, які б вкладали у той же ЖЕК 1-2 млн грн «живих» грошей на поповнення обігових коштів, на техніку нову тощо. Я переконаний, що це дієва схема, зокрема і в комерційному плані. Але міська влада, маючи 50% цього підприємства, могла б регулювати ринок, тобто впливати на ситуацію, на тарифоутворення».
«Ручне» керування
До речі, питання монополізації ринку управлінських послуг у сфері ЖКГ Полтави звучало на круглому столі постійно. Як вивилося, представники громадськості просто вкрай занепокоєні ініціативою міської влади створити (чи залучити зі сторони) одну чи декілька управляючих компаній, які замінять у місті ЖЕКи.
«Навіщо нам ці управлінські компанії з обмеженою відповідальністю. Ми прекрасно розуміємо, що вони приватники і робитимуть, що заманеться, – обурювалася, наприклад, з цього приводу голова Комітету містобудування та земельних ресурсів, благоустрою, екології, комунального господарства та транспорту Громадської ради при виконавчому комітеті Полтавської міської ради Антоніна Панченко. – Я пропонувала: давайте ми у Полтаві, на базі ЖЕК №4, №6 чи №8 створимо РБУ (ремонтно-будівельне управління). Ви ж зрозумійте, що якщо ми будемо зараз робити управлінську компанію, це одразу 80% піде на оплату праці, потім накладні витрати, і пішло-поїхало. Навіщо нам у Полтаві житомирські, кременчуцькі підприємства? У нас є достатньо своїх. Тим більше, достатньо створити одну чи дві компанії, які локально будуть знаходитися в різних районах».
У то й же час Олександр Найпак, заступник міського голови Полтави, інформацію відносно того, що міська влада намагається нав’язати місту свою управляючу компанію, категорично заперечив: «Я категорично заперечую проти цього. По-перше, всі управляючі компанії, які зараз існують… влада не мала жодного стосунку до них ніколи. В основному вони обслуговують нові будинки, куди не треба вкладати великих коштів, або колишні кооперативи. І ви це знаєте. На цей час управляючі компанії приходять до міськвиконкому, вносять свої пропозиції входу на ринок Полтави. Однак це не обходиться без інвестиційних проектів, розрахунків тарифу, з яким вони мають намір працювати. Ці пропозиції надходили починаючи з січня цього року. Було до 10 компаній».
Заступник міського голови запевнив, що у Полтаві буде створене конкурентне середовище: «Буде проведений конкурс, і всі компанії – столичні, кременчуцькі, комсомольські, бориспільські, житомирські – можливість їхньої роботи в межах нашого міста вирішуватиметься під час конкурсу».
У свою чергу, Андрій Карауш (експерт ІА «Україна Комунальна», директор ДП «Кіровоградтепло») озвучив перед учасниками круглого столу цілком логічні запитання. «Я хотів би поставити два запитання: чи готовий споживач оплачувати інвестиційні прибутки управляючої компанії? Та чи бачать самі управляючі компанії, які готові прийти з коштами, механізм, за яким вони отримуватимуть ці кошти назад? Оскільки за відсутності цієї ринкової «зернини», бачення стратегії дій та рівня ефективності цих дій, перехід на ОСББ та управляючі компанії може перетворитися на самообман. Про таке поняття як якість послуги, у такому випадку, не йдеться», – резюмував експерт.
Основні акценти очима учасників:
Андрій Осадчий, юридичний консультант з питань підприємств ЖКГ:
Лише у нашій країні ОСББ створюється не тому, що прийшов час, а тому, що потрібно іти проти системи. Якщо взяти приклад США, їхні кондомініуми, то там був природній процес формування і психологія власника. А у нас радянська система вбила цю свідомість власника. А тепер ми у примусовому режимі намагаємося її відродити, говорячи, що до 2015 р. ми створимо стільки-то ОСББ. Але це повинна бути воля громадян.
У мене був досвід створення ОСББ у місті Лозова (Харківська обл.). Ми обрали кращий будинок побуту (будинок з найвищим рівнем житлових умов – Авт.) і за півтора місяці обійшли кожну квартиру. Заперечень проти створення ОСББ не було. Однак, коли дійшла страва до загальних зборів, то люди, по суті, почали підбурювати один одного, мовляв, поскаржитися буде нікому, міська влада залишається осторонь, все робитимемо самі. У результаті нам створити ОСББ не вдалося.
Алла Лимар, голова правління ОСББ «Комфорт 10» (м. Полтава):
Для нас як для ОСББ дуже важливо, щоб нам влада не заважала. Про допомогу тут вже мова не йде. Влада заважає своїми відписками, документами, перевірками. Зараз лише для правоохоронних органів ми пачками збираємо папери, їхні копії. І зараз ми займаємося не господарством, а збиранням документів. До того ж навіщо нам управляюча компанія, якщо у нас є свій будинок і ми ним самі управляємо? Навіщо нам утримувати їхній апарат?
Василь Сільченко, голова правління ОСББ «Ляхова,12-А» (м. Полтава):
Які можуть бути перевірки, якщо люди самі вирішили зібрати кошти, а з бюджету не поступило жодної копійки. Це робиться лише для того, щоб призупинити роботу по господарству. Ми в основному самі займаємося поточними роботами, однак є дуже хороші пропозиції об’єднатися. Наприклад, ми не зможемо утримувати в нашому будинку повноцінний штат. На сьогодні у нас тариф – 1,35 грн за кв. м. Якщо квартплату підвищити, тоді можна говорити про свого сантехніка чи електрика.
Володимир Пасічко, головний інженер ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»:
На сьогодні у Полтаві не визначений виконавець послуг. Ми як теплопостачальна організація за те, щоб укладати договори безпосередньо з ОСББ. Однак на сьогодні у нас таких договорів практично немає. Укладені договори з окремими мешканцями. Це породжує багато спірних питань, скарг тощо. Нам було би простіше спілкуватися з одним компетентним головою правління ОСББ з приводу параметрів, нормативів тощо. А коли ми заходимо в кожну кватиру – це набагато складніше.
Юлія Грамотна, спеціально для ІА «Україна Комунальна».
За матеріалами: Інформаційне агентство УК «УКРАЇНА КОМУНАЛЬНА»
Адреса ресурсу: http://jkg-portal.com.ua/ua/
Адреса матеріалу: http://jkg-portal.com.ua/ua/analiticnews/analitikarizne/10498-dilema-poltavskix-osbb-chi-potrbn-upravlncz-poseredniki
