Місяць: Лютий 2012

Середа, 29 лютого 2012, 16:44

 

29 лютого відбулася десята сесія обласної ради. Вів пленарне засідання голова обласної ради Іван Момот.

У роботі сесії взяли участь голова облдержадміністрації, депутат обласної ради Олександр Удовіченко, перший заступник голови обласної ради Володимир Онищенко, заступник голови обласної ради Володимир Марченко, заступники голови облдержадміністрації, народний депутат України Вадим Петренко, начальники обласних управлінь і служб, міські голови міст обласного значення, голови районних рад, голови райдержадміністрацій, керівники підприємств, установ і організацій, які мають відношення до питань, що розглядаються на сесії, представники профспілок, громадських організацій, засобів масової інформації.

На початку засідання голова обласної ради Іван Момот та голова облдержадміністрації Олександр Удовіченко вручили нагороди групі земляків: нагрудний знак та посвідчення до почесного звання «Заслужений працівник транспорту України» – депутату обласної ради, головному механіку – начальнику транспортної служби акціонерного товариства «Полтавагаз» Миколі Хоменку; відзнаку Президента України – ювілейну медаль «20 років незалежності України» – Омельницькому сільському голові Кременчуцького району Олександрі Шереметьєвій; Почесну грамоту обласної ради та нагрудний знак – начальнику обласного управління водних ресурсів Володимиру Фомичову.

Депутати сформували порядок денний сесії, включивши до нього додаткові питання. Проект рішення «Про передачу в оренду на конкурсних засадах цілісного майнового комплексу комунального підприємства Полтавської обласної ради «Видавництво «Кобеляки» облдержадміністрація відкликала для доопрацювання.

Депутати затвердили звіт про виконання обласного бюджету за 2011 рік, погодили внесення змін до Стратегії розвитку Полтавської області до 2015 року, прийнятої відповідно до рішення п’ятої сесії обласної ради п’ятого скликання.

Обласна рада прийняла низку обласних програм, спрямованих на подальший соціально-економічний розвиток області, забезпечення життєдіяльності територіальних громад: цільову Програму впровадження в області другої фази Проекту Європейського Союзу (ЄС) та Програми Розвитку Організації Об`єднаних Націй (ПРООН) «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» на 2012 – 2015 роки,

обласну Програму оздоровлення та відпочинку дітей на 2012 – 2014 роки, обласну Програму з реалізації молодіжної політики, підтримки сім’ї, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на 2012 – 2014 роки, регіональну Програму розвитку професійно-технічної освіти Полтавської області на 2012 -2015 роки, обласну Комплексну програму соціального захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2012 – 2014 роки, Програму модернізації комунальної теплоенергетики Полтавської області на 2012-2014 роки, Програму соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області на 2012 рік, Програму розвитку обласного комунального підприємства «Аеропорт – Полтава» на 2012 рік та заходи по погашенню заборгованості по заробітній платі, Регіональну програму охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на 2012 – 2015 роки (програма «Довкілля – 2015»), Програму зайнятості населення Полтавської області на 2012 – 2013 роки.

Також було затверджено: внесення змін та доповнень до ряду обласних програм; розподіл коштів спеціального фонду обласного бюджету на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області у 2012 році, які будуть фінансуватися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Депутати прийняли Положення про фонд охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, після чого обговорили та затвердили Перелік природоохоронних заходів для фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища Полтавської області в 2012 році.

Обласна рада підтримала проект рішення «Про внесення змін до показників обласного бюджету на 2012 рік», відповідно до якого видаткову частину обласного бюджету збільшено майже на 48 мільйонів гривень. За рішенням обласної ради виділено кошти на пільгове медичне обслуговування та оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення, оплату енергоносіїв та комунальних послуг, що споживаються обласними будинками-інтернатами системи соціального захисту, проведення реконструкції котелень будинків-інтернатів системи соціального захисту, на реконструкцію другого пускового комплексу діагностичного центру під обласний перинатальний центр обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, на завершення робіт по реконструкції приміщень дитячої обласної клінічної лікарні, на проведення невідкладних робіт по капітальному ремонту обласних закладів охорони здоров’я, на покращення медикаментозного забезпечення онкологічних хворих в обласному клінічному онкологічному диспансері, на забезпечення пільгового амбулаторного лікування хворих, на придбання літератури та періодичних видань для обласних бібліотек, комп’ютерної техніки для обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського, на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт приміщення Полтавської обласної філармонії, на проведення культурно мистецьких заходів, на кредитування індивідуальних сільських забудовників, на поповнення статутного фонду обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» та ін.

Депутати проголосували ряд майнових питань, що стосувалися укладання та продовження трудових контрактів із керівниками суб’єктів господарювання спільної власності територіальних громад області, приймання-передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, дозволів на продаж шляхом проведення аукціону нежитлових будівель у Великобагачанському, Полтавському районах та місті Лубни.

Після обговорення, депутати прийняли ряд рішень щодо припинення права користування мисливськими угіддями на території Великобагачанського району та надання їх у користування.

Сесія схвалила проекти рішень стосовно: погодження отримання без проведення аукціонів спеціальних дозволів підприємствами на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ підземних прісних вод, сланцевих товщ та газу, на видобування газу природного та газового конденсату, нафти; переоформлення, надання гірничих відводів для розробки родовищ мігматитів, гранітів, суглинків, піску на території області та ін.

Не підтримали депутати проект рішення «Про погодження отримання без проведення аукціону спеціального дозволу товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою) Річної площі на території Лохвицького та Чорнухинського районів Полтавської області». Позиція депутатів пояснюється тим, що ТОВ «Голден Деррік» не виконало прийняті у минулому році зобов’язаннями щодо фінансування розвитку соціальної інфраструктури територій, на яких ведеться видобуток нафти і газу.

У ході пленарного засідання було погоджено депутатські запити депутатів: Дмитра Хрістова, Петра Ворони, Олександра Гавловського, прийнято звернення до Кабінету Міністрів України стосовно врегулювання рівня нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які використовуються для товарного виробництва.

З врахуванням зауважень і доповнень депутатів, прийнято рішення по 59 питаннях порядку денного сесії.

У «різному» депутат Дмитро Хрістов порушив проблему соціального забезпечення інвалідів Збройних сил; депутат Олександр Ляшенко поінформував про аукціон дитячих малюнків, кошти від якого будуть направлені Варварівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернату Карлівського району Полтавської обласної ради, та запросив колег взяти участь у цьому благодійному заході.

Підбиваючи підсумки сесії в інтерв’ю журналістам обласних ЗМІ, голова обласної ради Іван Момот сказав:

– Питання, розглянуті на сесії, дуже важливі. Сесія була напружена, було багато дискусій, проте всі питання вирішено. Я задоволений тим, як працювали депутати у сесійній залі: прийнято десять нових обласних програм, внесено зміни до п’яти діючих, розподілено кошти обласного бюджету. Пріоритети, які депутати визначили на початку каденції: медицина, освіта, соціальний захист населення, культура, екологія – залишаються й надалі.

Свідченням цього Іван Момот назвав прийняті сесією обласної ради рішення відносно додаткового спрямування майже 15 мільйонів гривень на галузь «Охорона здоров’я», 3,5 мільйони гривень – на «Соціальний захист населення», майже 2 мільйонів гривень – на «Культуру»; 8 мільйонів гривень обласна рада виділила з Фонду охорони навколишнього природного середовища області на вивезення за межі області невизначених та непридатних для використання хімічних засобів захисту рослин, 2 мільйони гривень – на посадку нових лісів.

Щодо Програми соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області на 2012 рік, проект якої набув у сесійній залі дискусійного обговорення, Іван Момот зазначив, що проблем на селі багато, і саме на їхнє вирішення спрямована дана програма.

–  У минулому році аналогічна програма була прийнята на рік, вона працювала. Такі ж програми були прийняті органами місцевого самоврядування на місцях, вони дали позитивні результати – відремонтовано клуби, дитячі садочки, дороги, інші соціальні об’єкти на селі. Це – факт, – наголосив голова обласної ради. – На ці цілі використано у 2011 році 130 мільйонів гривень, майже 140 мільйонів планується використати у 2012 році.

При цьому голова обласної ради Іван Момот підкреслив, що активну участь у реалізації заходів Програми мають взяти органи місцевого самоврядування та громади, щоб спільними зусиллями вирішувати проблеми життєдіяльності сільських територій.

 

 

 

 

 

 

За матеріалами:        Сайт ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Адреса ресурсу:       http://www.oblrada.pl.ua/

Адреса матеріалу:    http://www.oblrada.pl.ua/index.php/the-news/1689-desjata-sesija-oblasnoyi-radi

18:25 29.02.2012

 

У додатковий день високосного року депутати-обласники зустрілись на першій цьогорічній сесії

Гаряче, із дискусіями і лише одним неприйнятим рішенням із більш ніж 50-ти пройшла десята сесія облради 6-го скликання. Одні рішення приймали одразу одностайно, не заслуховуючи доповідачів, стосовно окремих програм – дискутували із сесійної зали. Про прийняті на сесії рішення, затверджені програми і виділені кошти розкаже Крістіна Криженко.

Більше 50-ти питань за майже чотири години – таким був порядок денний 10-ї сесії обласної ради 6-го скликання. Розпочали зі звіту про виконання обласного бюджету за рік минулий, який складає 112,4 % до плану.

Потому – до ряду обласних програм і змін до них. Серед них – друга фаза профільної цільової програми ЄС і ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

/Дмитро Орлов, начальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Полтавської ОДА

Райони обирались за рівнем соціально-економічного розвитку. За основу брався рейтинг соціально-економічного розвитку територій. Брались райони, які не є кращими, які мають проблеми, які співзвучні з пріоритетами проекту/

Не обійшли увагою і комунальну галузь. На період до 2014 року затвердили програму модернізації обласної комунальної теплоенергетики. Загалом планують на неї витратити 455 з половиною млн. грн. (із державного, обласного, місцевих бюджетів і власних коштів підприємств).

/Олександр Тонков, начальник ГУ житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації

Зазначена програма спрямована на запровадження на підприємствах теплової енергетики енергоефективних заходів і зменшення споживання газу об’єктами комунальної теплоенергетики/

І в цьому році допоможуть ОКП «Аеропорт-Полтава». В рамках програми розвитку, закупівлі необхідного обладнання і погашення заборгованості по заробітній платі спрямують більше 5-ти млн. грн. 8 млн. виділили на обласну цільову програму поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин, яку планують закрити не за 3, а за 2 роки.

/Михайло Андрусенко, начальник управління з питань НС Полтавської облдержадміністрації

Уже частина робіт виконана – вивезено більше 400 тис. тон. Коли ми почали працювати, виявилось, що отрутохімікатів майже вдвічі більше від першої цифри. Керівництво області пішло назустріч і виділило іще кошти. Загалом витрачено 8 млн.грн./

Депутатською більшістю погодили і внести зміни до Програми безпеки дорожнього руху на 2011 – 2014-й роки, яка фінансується за рахунок обласного бюджету.

/Олександр Штепа, начальник УДАІ УМВС України в Полтавській області

На перший квартал поточного року депутатами було виділено 300 тисяч гривень. Вони підуть на придбання автомобілів, радіозв’язок, закупівлю відеореєстраторів дял оперативної реєстрації порушень правил дорожнього руху/

Одні рішення приймали одностайно і навіть не ставили уточнюючих запитань, по іншим – дискусія точилась немала. Дехто закидав старт політичного піару, інші вбачали в цьому вплив високосного дня 29 лютого. Очільник обласного депутатського корпусу говорить: це – перша в цьому році сесія, тож і запитань, ймовірно, накопичилось у кого скільки.

/Іван Момот, голова Полтавської обласної ради

Ми прийняли 10 обласних програм, внесли зміни до 5-ти програм, які вже діють. Ви бачили, точились і дискусії, але ми рухаємося у правильному напрямку/

Серед інших питань порядку денного сесії – і ряд екологічних, частину із яких планують вирішити за рахунок субвенцій із обласного бюджету, і фінансові. Лишки із минулого року депутати погодили виділити на пріоритетні напрямки розвитку регіону.

/Іван Момот, голова Полтавської обласної ради

Видаткова частина обласного бюджету поповнилась на 48 млн. грн. Близько 15-ти млн. грн. ми виділили на галузь охорони здоров’я, 3,5 – на соціальний захист, близько 2 млн. грн на культуру. Це ті пріоритетні напрямки, на які ми спираємося/

Крістіна Криженко

 

За матеріалами:        ПОЛТАВСЬКА ТЕЛЕВІЗІЙНА СТУДІЯ «МІСТО»

Адреса ресурсу:       http://www.misto-tv.poltava.ua/

Адреса матеріалу:    http://www.misto-tv.poltava.ua/news/11276/

Підприємство вкрай стурбоване ситуацією, яка склалася за підсумками січня – лютого поточного року в розрахунках за надані послуги.

Заборгованість населення зросла до 54,2 млн грн., а рівень оплати послуг підприємства у січні склав лише 90,3 %. Ситуацію, ще більше, ускладнює значне збільшення витрат на закупівлю природного газу, обумовлене зниженням температури зовнішнього повітря, що спостерігається останні 4-ри тижні.

Особливе занепокоєння викликає стан розрахунків мешканців наступних житлових будинків (адреса / рівень оплати послуг): вул. Ленiна, 61 — 23,8 %; вул. Боровиковського, 10 — 33,3 %; вул. Б.Хмельницького, 9/7 — 33,4 % та цілий ряд інших.

ДП «Полтаваагротранс-житло» за тепло, отримане на опалення гуртожитку по вул. К.Шосе, 56, в січні поточного року сплатило лише 33,5 % необхідної суми.

Як наслідок, рівень розрахунків підприємства за природний газ знизився до 50,7 %, виникла реальна загроза обмеження газопостачання котельних.

Безперечно, робота з боржниками на сьогодні є однією з пріоритетних напрямків діяльності підприємства — 72,5 % заборгованості населення вже перебуває на різних етапах примусового стягнення…

Але чи потрібна ця статистика споживачам, які звикли жити «по совісті» (а це 76,5 тис. абонентів, або більше 229,5 тис. мешканців обласного центра) і вчасно та систематично сплачують за послуги, що ними споживаються — питання риторичне.

А от боржники повинні розуміти, що підприємство не має можливості надавати послуги «в борг» і звернення до суду, примусове виконання судових рішень — збільшують для них розмір заборгованості на визначені розміри судових та виконавчих витрат і нараховані на суму заборгованості інфляційні та річні . Не виключене і примусове вилучення майна.

Нагадуємо, що тепло та затишок у Ваших оселях можуть забезпечити лише наші спільні зусилля та розуміння спільної відповідальності за свої обов’язки. В свою чергу, підприємство зробить все від нього залежне, щоб тепло прийшло до кожної оселі, а від Вас ми чекаємо лише розуміння та своєчасних розрахунків за отримані послуги.

 

Адміністрація ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»

21 лютого 2012 р., 14:55

Дахова котельня по вул. Марії Башкірцевої, 37 | Фото: ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»

Більша частина котелень колишнього МКП «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» змонтована таким чином, що вже через 5-7 років із ними можуть виникнути серйозні проблеми

Нагадаємо, у минулому році виробничі потужності міського комунального підприємства «Полтаватеплоенерго» були передані на баланс обласного «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО». Це 24 котельні, з яких 9 дахових, 9 дворових та прибудинкових, а також 6 теплогенетаторних. Підприємство надавало послуги 1 964 абонентам, що мешкають у 30 будинках. До речі, МКП «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» у свій час було створено за наполегливої ініціативи мера Полтави Андрія Матковського.

— Ми вже експлуатуємо обладнання колишнього МКП, і воно є дуже неоднорідним. Є таке, що майже близьке за своїми технічними характеристиками та станом до взірцевого, але є і таке, чий стан просто катастрофічний, — зазначив керівник ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимир Чернявський у розмові з нами.

Він навів приклад, коли «поруч із бараком є напіврозвалена топочна, інженерний задум творців якої взагалі важко зрозуміти». На його думку, доцільніше у такому випадку було б розглянути можливість виділення із міського бюджету коштів на встановлення індивідуального опалення.

 

Топочна по вул. Комсомольська, 7| Фото: ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»

Керівник також зауважив, що і з даховими котельнями також далеко не все гаразд:

— Майже всі забудовники, як правило, підбір обладнання і монтаж котелень робили за принципом максимального здешевлення їхньої вартості. Варто зазначити, що далеко не всі з цих котельних були диспетчеризовані і обладнані аварійною сигналізацією. І проблема навіть не в тому, як їх експлуатували, — вони в такому стані вводилися в експлуатацію. Є котельні, на яких ноу-хау забарвлене «місцевим колоритом». Там взагалі дуже багато проблем, — сказав Володимир Чернявський.

Крім того, за словами керівника, є й проблеми, відстрочені у часі:

— Я всім задаю питання, яке є дуже серйозним, але поки що не отримав відповіді, — що буде через 5-7 років, коли дахові котельні, які першими вводилися в експлуатацію, почнуть виходити з ладу? Будь-яке обладнання має певні граничні терміни експлуатації, після чого воно потребує заміни. Я запитую: як ми будемо замінювати це обладнання, яке стоїть на даху, і при проектуванні і встановленні якого не враховувалася ця необхідність? При будівництві був кран, який просто взяв і поставив на дах котельню. Зараз ми поруч із дев’ятиповерховою будівлею кран не поставимо, це зрозуміло, а інших прийнятних способів заміни обладнання ми поки що не бачимо… А до цього ще є проблеми із забезпеченням резервного електричного живлення, неналежна теплоізоляція будівельних конструкцій котелень, відсутність гідроізоляції підлог дахових котелень, відсутність проектної документації та багато іншого.

 

Дахова котельня по вул. Ляхова, 1 | Фото: ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»

Обласне підприємство «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» свого часу склало графік прийомки дахових котелень, а також домовилося з міською владою Полтави, на чийому балансі вони перебували, про певну фінансову допомогу для дообладнання цих об’єктів аварійною сигналізацією, доукомплектування і виконання ряду інших технічних заходів. Кошти надійшли — але, зазначає керівник, на жаль, сума явно менше, ніж необхідно для приведення цих об’єктів до належного технічного стану.

Взагалі Володимир Чернявський зазначив, що взаємодія підприємства із міською владою, на його думку, базується на застарілих уявленнях про роль і місце обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» в питаннях теплозабезпечення саме міста Полтави. А значить, є недостатньою.

 

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

 

За матеріалами:        Інтернет – видання «ПОЛТАВЩИНА»

Адреса ресурсу:       http://www.poltava.pl.ua/

Адреса матеріалу:    http://www.poltava.pl.ua/news/14678/

09 лютого 2012 р., 14:19

 

 

ОКПП «Полтаватеплоэнерго» дало ответ тем жителям Полтавы, которые не довольны состоянием обогревания своих домов

 В последнее время нам часто приходится слышать от полтавчан, в частности, жителей района Сады-2, что в их домах холодно. Некоторые жалуются, что платят за коммунальные услуги, но, не смотря на это, их квартиры отапливаются слабо, а тёплые свитера и пара шерстяных носков служит им сейчас вместо халата и другой привычной домашней одежды. Поэтому мы попросили областное коммунальное производственное предприятие «Полтаватеплоэнерго» прокомментировать эту ситуацию.

— Дело в том, что давление газа на входе в котельную не соответствует нормативам, — сообщил начальник пресс-службы ОКПП «Полтаватеплоэнерго» Александр Цыганок. — Районы Сады-2, Огнивка и часть Алмазного обслуживает котельная на Циолковского, 8. Она работает на полную мощность, но того количество газа, которое поставляют, не достаточно. Сейчас греются все, используя при этом все подручные средства. Во время интенсивного газоразбора давление газа на входе в котельную уменьшается, и из-за этого температура теплоносителей становится меньше, чем это необходимо в данных температурных условиях. Ночью же, когда потребление газа, естественно, становится меньше, давление растёт, и котельная успевает набрать необходимое количество оборотов. Утром в помещениях тепло. Днём же ситуация повторяется, поэтому и говорят: «Холодно». К тому же стоит напомнить, что нормативная температура в жилых домах в период отопительного сезона составляет 18 градусов. А проблема, о которой мы сейчас говорим, появилась не сегодня. Напомню, что 31 января текущего года на предприятие с рабочей поездкой инспектировал вице-губернатор Виктор Животенко. Этот вопрос находится на контроле у областной власти. Котельная на Циолковского, 8, обслуживает около 30 % полтавчан и является самой мощной в городе. Мы, в свою очередь, понимаем, что подобная проблема не является второстепенной. И в данный момент она решается в диалоговом режиме между нами и ВАТ «Полтавагаз».

 

Карина ТЮТЮННИК, «Полтавщина»

 

За матеріалами:        Інтернет – видання «ПОЛТАВЩИНА»

Адреса ресурсу:       http://www.poltava.pl.ua/

Адреса матеріалу:    http://www.poltava.pl.ua/news/14456/

09.02.2012 р.

 

Більше мінус 20 градусів морозу на вулиці і 20 градусів тепла – в приміщенні. Такі контрасти виникають завдяки досить стабільній роботі тепломереж. Про роботу обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» в умовах низьких температур – у сюжеті наших журналістів.

/Володимир Чернявський, генеральний директор обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»

Основні видатки тарифу – це, в першу чергу, видатки на газ. З оплат населення нам відшкодовується близько 70 %. Ми купляємо газ по 1400 гривень, а він нам відшкодовується по 1040 гривень. На кожній тисячі кубічних метрів ми втрачаємо 270 гривень/

Незважаючи на це, опалювальний сезон триває у штатному режимі. Навіть враховуючи борг населення перед підприємством в 54 мільйона гривень, «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» модернізує свої котельні та додає потужностей своїм мережам.

/Олег Баюн, заступник генерального директора обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»

Зараз ми працюємо в посиленому режимі, підсилюємо аварійні служби. Ті прориви мереж, що стаються в будинках людей, та просто на мережі, ми ліквідовуємо практично за години, і для людей це непомітно/

Тому, говорить керівництво підприємства, якщо вдається давати тепло в кожен будинок за таких умов, то й проблем, які б могли стати на заваді успішному закінченню опалювального сезону, немає.

Віталій Артамонов

 

 

За матеріалами:        ПОЛТАВСЬКА ТЕЛЕВІЗІЙНА СТУДІЯ «МІСТО»

Адреса ресурсу:       http://www.misto-tv.poltava.ua/

Адреса матеріалу:    http://www.misto-tv.poltava.ua/news/11132/

04 Лютого 2012 p. 12:50

У зв’язку з нещодавнім підвищенням тарифів на ЖКП в регіонах, «У.К.» вирішила поцікавитися у голови Національної комісії з регулювання електроенергетики України Сергія Тітенка, якими в поточному році будуть дії регулятора щодо проведення тарифної політики

 

Сергію Михайловичу, якими є основні принципи реорганізації регулятора?

– Реорганізація комісії є другим етапом адміністративної реформи. Спочатку, вона почалася в структурі виконавчих органів влади, а тепер держава приступила до реформи національних регуляторів. Відповідно до закону, який Президент направив до парламенту, були уніфіковані підходи до роботи всіх п’яти регуляторів. Зокрема, були затверджені склади комісій, – в кожну з них тепер входить по сім представників. Крім того, регулятори більше не підкоряються уряду, а безпосередньо – Президенту, і підзвітні Верховній Раді.

Якщо раніше наша комісія була центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, то тепер всі без винятку регулятори являють собою державний колегіальний незалежний орган. Тобто, в основі його роботи лежить принцип рівності: всі члени комісії рівні між собою. Це фактично означає, що члени комісії не є моїми заступниками, і кожен з них може заблокувати те чи інше рішення на засіданні. Втім, рішення комісії приймаються за згодою більшості.

Чому все ж виникла необхідність уточнити положення про діяльність нацрегулятора і його чисельність?

– До прийняття профільного закону, ми регулювалися указом президента Леоніда Кучми від 1994 року. Тепер під це була підведена законодавча база.

Складно говорити про незалежність комісії, діяльність якої підпорядкована Президенту, а також підзвітна Верховній Раді. Який механізм взаємодії комісії з ними?

– До цього часу з парламентом нам не доводилося формувати свою роботу. Рада повинна сама призначити, коли ми будемо перед нею звітувати. Швидше за все, такий звіт комісія буде представляти за підсумками прожитого року в січні 2013-го. Ми і раніше направляли свій звіт до парламенту, але зараз нас можуть заслухати на комітеті або в сесійній залі. Глава держави визначив наші завдання в положенні про діяльність.

Наведу такий приклад. У США, де ніколи не було державної власності, регулятори у сфері природних монополій були створені в 1903 році. Тобто, у них ніколи не було галузевих міністерств, тому що не було держсектора, яким потрібно було централізовано керувати. Європа прийшла до цього значно пізніше. Хочу підкреслити, що наш регулятор був третім в Європі після Великобританії та Угорщини. Але, на відміну від європейських країн, у нас існує галузеве міністерство, з яким наразі ми два гравця на одному полі.

Яким чином Ви налагоджуєте роботу з профільним міністерством?

– Основні функції міністерства полягають в побудові державної політики в сфері енергетики. Також відомство реалізує свої управлінські функції через НАК «Нафтогаз-Україна» і НАК ЕКУ. Комісія ж не розробляє основи державної політики. Ми зосереджені на її реалізації, і сфера нашої діяльності досить вузька. Незалежно від форми власності, ми ставимо підприємствам завдання, як навести порядок у сфері енергетики. В найближчі два роки приватизація електроенергетики завершиться і функції міністерства в цій сфері будуть зведені до нуля.

 

 

Діяльність скількох ліцензіатів регулює комісія?

– Всього нам підзвітні 1 092 ліцензіата, з них 384 – у сфері газопостачання, 542 – в електроенергетиці. Решта 166 – ліцензіати в сфері теплопостачання (ТЕЦ) та транспортування нафтопродуктів. Існують спеціальні умови для роботи підприємств на неконкурентному ринку. Частиною держрегулювання є ліцензійні умови, тобто правила, яким природний монополіст повинен слідувати. Одним з них є те, що ліцензіат ціну, за якою відпускається енергоресурс, визначає не сам, як на вільному ринку, а таку, яку скаже комісія.

Але потрібно чітко розуміти, що комісія – не є органом за призначенням тарифів, а розглядає пропозиції самих компаній. Щороку компанія має готуватися до цього процесу і подає до комісії обґрунтування, чому їй потрібно встановити той чи інший тариф. Природна логіка будь-якого підприємства, – це мати якомога більше коштів. Методи – будь-які, починаючи від завищення витрат на виробництво. Комісія створила систему спеціальної звітності підприємств. У нас по сектору електроенергетики є звіти всіх 542 ліцензіатів за останні 15 років, за кожний квартал. Тому нас складно обдурити, оскільки в електронній базі зафіксована динаміка їх тарифів. А це означає, що вимагати від нас різкого підвищення ціни на електроенергію досить складно.

Як часто здійснюється контроль за виконанням ліцензійних умов?

– У рік регулятор здійснює 1700 планових та позапланових перевірок. Останні ми здійснюємо на прохання Кабінету Міністрів і спецорганів.

Який механізм приведення тарифів на послуги енергетичних компаній до економічно обґрунтованого рівня?

– Я скажу парадоксальну річ, що економічно обґрунтований тариф – це досить умовне поняття. Як можна говорити про його обґрунтованість, якщо існує нерозуміння того, що є обґрунтованими витратами на виробництво послуги.

Візьмемо ряд показників, з яких формується вартість енергії для споживачів. Сьогодні методика тарифоутворення виглядає так: до витрат плюсується деякий показник рентабельності. Регулятор зараз не дає ліцензіатам перевищувати тривідсотковий рівень рентабельності. Виникає питання, наскільки це оптимальний показник для нашої галузі, якщо, припустимо, «Турбоатом» чи «Електроважмаш» продає свою продукцію з рентабельністю в 50 %? Тому стверджувати, що економічно обґрунтований тариф може формуватися з урахуванням усього тривідсоткового показника прибутковості – нонсенс.

По-друге, це складова витрат. Наприклад, якщо говорити про амортизацію, в нашій країні вже більше 20 років не переглядалася вартість основних фондів. У зв’язку з цим, рівень амортизації визначається законодавством. Він занижений в порівнянні з реальною амортизацією в 4-6 разів. Якщо згадати, що амортизація – єдине джерело відновлення основних фондів, то такий рівень її заниження означає, що ви ніколи не зможете відновити електростанцію.

По-третє, показник, який впливає на тариф – заробітна плата енергетиків. Навряд чи та середня зарплата по галузі в 3 500 гривень, яка зараз встановлена, може вважатися економічно обґрунтованою. Тобто, важливо розуміти, що є показники рентабельності, амортизації і зарплати, які юридично вважаються обґрунтованими. Але наскільки ці цифри обґрунтовані з точки зору реальної економічної ситуації?

 

 

Яка ж ситуація насправді?

– Наведу тепер приклад, дійсно ринково обґрунтованої вартості. Сьогодні Запорізький завод феросплавів виготовляє алюмінієвий дріт, який купують українські енергетичні компанії, і роблять з нього лінії електропередач. Так от, ціна на цей дріт формується через Лондонську фондову біржу кольорових металів. З урахуванням цього прикладу, ми можемо припустити, що деяка частина витрат наших енергетичних компаній обґрунтована ринком, а решта – ні. Тому тут важливо визначитися, що визнавати економічно обґрунтованими витратами: тобто це ті витрати, які існують в реалії, або ті, які повинні бути, виходячи з кон’юнктури ринку. Елемент безгосподарності, також відіграє свою роль. Крім того, має місце бажання компанії завищити свої витрати. Але констатувати факт того, що вони всі правильні – не можна. Недосконалість ряду нормативно-правових актів, наприклад, законодавчо закріплений механізм розрахунку втрат в мережах діє ще з радянського часу.

Про який рівень втрат енергії в мережах йдеться? Чи справді втрати перевищують 40%?

– У електроенергетиків нормативні втрати в середньому становлять 12,5 %, а наднормативних втрат у них вже 2 роки немає.

Як учасники ринку досягли таких показників?

– Це була довга боротьба, яка почалася в 2001-2002 роках. Тоді регулятором був прийнятий ряд рішень, спрямованих на стимулювання зниження втрат. Тобто, були цілеспрямовано передбачені в тарифі кошти, які спрямовувалися саме на реконструкцію і модернізацію мереж з метою знизити рівень втрат енергії. Такі заходи починалися із заміни приладів обліку на більш точні, аж до технічної модернізації. Для порівняння, можу сказати, що кращі енергетичні компанії світу мають нормативні втрати в 8 %. Зазначу також, що 4 % – це величезна різниця, яка щорічно обходиться приблизно в 20 млрд кВт / ч.

Яка ситуація в сфері газопостачання?

– У газовому секторі також наднормативних втрат практично немає. Там також регулятор проводив аналогічну роботу, спрямовану на зниження втрат в мережах. Але в цій галузі вимірювальна система не така досконала, як в електроенергетиці, де стоять 99,99 % лічильників. В минулому році парламент прийняв закон «Про комерційний облік газу», який передбачає оснащення всіх побутових споживачів газовими лічильниками. Коли це станеться, тоді можна буде сміливо стверджувати, що в газопостачальних мережах втрат немає. Поки всі втрати і обсяги споживання розраховуються за нормами.

Раніше НКРЕ заявляла, що обґрунтована вартість кіловата для побутових споживачів повинна становити не менше 1 гривні…

– Існує безліч факторів, які не дозволяють стверджувати, що 1,06 грн / кВт – обґрунтована ціна за електроенергію для населення. Ціна для побутових абонентів повинна бути вищою, ніж для промислового споживача. Це пов’язано з тим, що населення споживає найвіддаленішу по відстані і має максимальний коефіцієнт втрат електроенергію. У всьому світі, в тому числі і в багатьох країнах СНД, ціни на електроенергію для громадян вищі, ніж для промисловості. Статистика європейських регуляторів демонструє такі цифри: вартість кіловата електроенергії коштує жителям Кіпру 25 євро без ПДВ, Естонії – майже 10 євро, Болгарія – 9 євро і т.д.

Наскільки реальна така вартість енергії для українського споживача?

– Одна з наших функцій – захист споживача. В Європі населення заощаджує споживання електроенергії. За рахунок цього середньостатистичний європеєць щомісяця виплачує незначні суми при таких високих тарифах. Проте, поки що ми не можемо піти по такому шляху, оскільки зарплати українців ще далекі від європейського рівня.

Якими будуть дії регулятора щодо проведення тарифної політики в 2012 році?

– Якщо говорити про послуги з передачі газу та електроенергії кінцевому споживачеві, то ми зараз беремо участь у розробці законопроекту, який готує МІНПАЛИВЕНЕРГО. Цим документом передбачено перехід на новий метод розрахунку тарифів. Йдеться про так зване стимулююче регулювання. Щоб відбити бажання енергетичної компанії завищувати свої витрати, і тим самим збільшувати вартість наданих послуг, ми пропонуємо компанії на 5 років встановити тариф, який не можна знизити протягом заданого періоду. Тобто, всі ті кошти, які компанія «вивільнить» в результаті зниження своїх витрат і економії, будуть прибутком компанії. Тоді в учасників ринку з’явиться бажання економити і вкладати в модернізацію та енергозбереження. Для того, щоб запропонований механізм мав економічні підстави, ми переоцінимо активи, основні фонди, і на них буде встановлена відповідна прибутковість.

 

 

Як введення стимулюючих тарифів буде взаємодіяти з виконанням підприємствами інвестиційних програм? І як зараз здійснюється контроль за наповненням інвестиційної складової у тарифах?

– Зараз комісія демонструє максимум жорсткості з точки зору регулювання у цій сфері. Кожне підприємство зобов’язане розробити і виконувати відповідну інвестиційну програму. І ми контролюємо її виконання. З веденням стимулюючих тарифів, компанія сама буде планувати свої інвестиції в модернізацію, проведення ремонтів, витрати і т.д. Тобто, у компанії з’являться реальні економічні стимули як для інвестицій в розвиток, так і для зниження своїх витрат на виробництво послуги.

Як тоді буде здійснюватися контроль регулятора за діяльністю компаній?

– Ми плануємо ввести більш опосередкований, глобальний контроль, де основним критерієм для перевірки стане показник якості наданих послуг. Тобто йдеться про певні стандарти, виконання яких дозволить домогтися максимального зменшення випадків переривання подачі енергії кінцевому споживачу.

Якщо цього року було 25 000 випадків переривання поставок електроенергії, то в наступному році – таких випадків має бути менше, відповідно, має зменшуватися і час усунення неполадок. Щоб уникнути махінацій з боку підприємств, ми плануємо створити електронну систему обліку всіх переривань і відключень.

Створення такої електронної бази зажадає серйозних фінансових витрат. Де планується знайти джерело коштів?

– Інвестпрограма підприємства складається з безлічі розділів. 70 % цих коштів – йде на забезпечення роботи ліній та підстанцій, а решта 30 % діляться на 5 блоків, які включають витрати на диспетчеризацію, обслуговування лічильників, модернізацію і т.д. Ось тут з’явиться ще один розділ, який буде називатися – на облік переривань від електроенергії.

Наразі галузь перебуває в стадії приватизації. Приватний капітал активно збільшує свою частку в енергетичному секторі. Чи існують ризики лобіювання приватними акціонерами компаній своїх інтересів? І наскільки НКРЕ готова відстоювати інтереси кінцевого споживача?

– На сьогоднішній день вже половина обленерго країни – приватні. І ми вміємо і знаємо, як з ними працювати. І хочу підкреслити, що наші вимоги однакові для всіх. Ось, наприклад, «Житомиробленерго» з 2001 року належить словацькій компанії. А працюємо ми з ними також як з державним підприємствам «Запоріжжяобленерго». Тобто, існує єдиний підхід, однакові для всіх умови і терміни здачі інформації для ліцензіатів, штрафи також однакові для всіх. Але приватизовані компанії відрізняються від інших тим, що часто створюють холдинги, де концентрують висококваліфіковані кадри, розробляють високотехнологічні стратегії розвитку і т.д. Поки ми бачимо від цього тільки плюс.

Наскільки введення стимулюючих тарифів прискорить приватизацію галузі та знизить ризики при інвестуванні?

– З точки зору стратегії розвитку держави, жорстке регулювання галузі є серйозною перешкодою для припливу в галузь приватного капіталу, в тому числі, іноземного. А якщо виникає менше охочих вкласти кошти в розвиток галузі, значить, – існуюча система застаріла і починає вмирати.

Подальша реорганізація роботи Нацкомісії буде спрямована на дерегуляцію. Наша задача – максимально піти від адміністративного втручання, але, при цьому, створити якісь економічні підстави, які повинні замінити наш адміністративний контроль, на контроль об’єктивний, продиктований кон’юнктурою ринку. Тобто, якщо підприємства модернізуються за рахунок інвестицій, а, відповідно, зростає вартість послуги, то споживач повинен відчувати і зростання якості цієї послуги. Функції регулятора і будуть зводитися саме до контролю за цим процесом.

Яким категоріям споживачів в цьому році варто очікувати підвищення тарифів на електроенергію?

– Для жодних споживачів в цьому році тариф змінюватися не буде. Цей рік буде так званим перехідним періодом до нової моделі тарифоутворення, протягом якого необхідно підготувати відповідну нормативно-правову базу. Важливо розуміти, що йдеться не тільки про те, що в законодавстві необхідно прописати, як буде діяти механізм стимулюючого тарифу, а й у тому числі – методику переоцінки основних фондів енергетичних підприємств. Зараз ми її розробляємо спільно з Фондом держмайна, який і буде визначати порядок, механізм розрахунків, на підставі якого буде проводитися переоцінка.

Якими, на Вашу думку, повинні бути критерії для переоцінки основних фондів енергетичних компаній?

– Логіка має бути такою. Якщо продається будівля міністерства, наприклад, яка знаходиться в центрі Києва, то його конструкція не представляє жодної цінності, оскільки будівля була побудована за радянських часів і вже застаріла. Але ось вартість землі під цією будівлею – дуже висока. Ми хочемо, щоб при оцінці вартості об’єктів енергетики не враховувалася ринкова складова, тобто оцінювався саме стан основних фондів, а не те, де вони знаходяться – в столиці чи на периферії. Тобто, простою мовою, ми хочемо виключити конкурентну складову, яка була б важлива, якби продавався бізнес.

Ви керуєте єдиною комісією, яка має досвід регулювання як у сфері газо – і енергопостачання, так і в сфері виробництва та постачання теплової енергії. Яка ситуація склалася в цьому секторі?

– Багато підприємств відпускають тепло без урахування обсягів, які продаються споживачу. І якби лічильники стояли у всіх кінцевих споживачів, ми б могли порахувати, хоча б приблизно, скільки було тепла вироблено, скільки втрачено. Досі ні те, ні інше з’ясувати неможливо. Про який економічно обґрунтований тариф йдеться? Виходячи з яких цифр і показників його розраховувати?

Новий регулятор (У.К. – НАЦКОМПОСЛУГ) зараз користується нашими напрацюваннями, нашою базою, яку ми збирали, але до цих пір ніхто не знає, скільки у нас в дійсності ліцензіатів. Коли НКРЕ підняла тариф для населення в кінці 2010 року, у нас було 250 ліцензіатів, а звернулося за підвищенням тарифу 160. Виникає питання, куди поділися інші 90 підприємств, і чому вони до цих пір не звернулися за підвищенням тарифів?

Нарешті, ми раптом дізнаємося, що є підприємства, які є одночасно нашими ліцензіатами, так і місцевих органів влади. У нас також були випадки, коли на території однієї області, в різних районах були встановлені абсолютно різні тарифи. Тобто потрібно створити інформаційної бази, про те, хто працює на цьому ринку, яка у них ситуація, і тільки після цього стане зрозуміло, які подальші дії необхідно робити.

Галузь теплоенергетики з відставанням в 10-15 років фактично повторює шлях розвитку енергетичного сектору. Наскільки він правильний?

– Безумовно, єдиним ринок теплової енергетики бути не може. По-перше, котельні, розкидані по всьому місту, фізично не об’єднані в одну систему. А природа єдиного ринку в газопостачанні і електроенергетиці така, що в основі єднання лежить саме фізичний принцип. По-друге, реорганізувати ринок теплової енергетики неможливо за кілька років. Я б почав з того, що зібрав би всю інформаційну базу про підприємства. Я маю сумнів, що в нашій країні хтось знає реальну ситуацію з теплокомуненерго.

Марія Цатурян, Микола Бойко

 

 

За матеріалами:        Інформаційне агентство УК «УКРАЇНА КОМУНАЛЬНА»

Адреса ресурсу:       http://jkg-portal.com.ua/ua/

Адреса матеріалу:    http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/765757577-24911

04 Лютого 2012 p. 12:50

У зв’язку з нещодавнім підвищенням тарифів на ЖКП в регіонах, «У.К.» вирішила поцікавитися у голови Національної комісії з регулювання електроенергетики України Сергія Тітенка, якими в поточному році будуть дії регулятора щодо проведення тарифної політики

 

Сергію Михайловичу, якими є основні принципи реорганізації регулятора?

– Реорганізація комісії є другим етапом адміністративної реформи. Спочатку, вона почалася в структурі виконавчих органів влади, а тепер держава приступила до реформи національних регуляторів. Відповідно до закону, який Президент направив до парламенту, були уніфіковані підходи до роботи всіх п’яти регуляторів. Зокрема, були затверджені склади комісій, – в кожну з них тепер входить по сім представників. Крім того, регулятори більше не підкоряються уряду, а безпосередньо – Президенту, і підзвітні Верховній Раді.

Якщо раніше наша комісія була центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, то тепер всі без винятку регулятори являють собою державний колегіальний незалежний орган. Тобто, в основі його роботи лежить принцип рівності: всі члени комісії рівні між собою. Це фактично означає, що члени комісії не є моїми заступниками, і кожен з них може заблокувати те чи інше рішення на засіданні. Втім, рішення комісії приймаються за згодою більшості.

Чому все ж виникла необхідність уточнити положення про діяльність нацрегулятора і його чисельність?

– До прийняття профільного закону, ми регулювалися указом президента Леоніда Кучми від 1994 року. Тепер під це була підведена законодавча база.

Складно говорити про незалежність комісії, діяльність якої підпорядкована Президенту, а також підзвітна Верховній Раді. Який механізм взаємодії комісії з ними?

– До цього часу з парламентом нам не доводилося формувати свою роботу. Рада повинна сама призначити, коли ми будемо перед нею звітувати. Швидше за все, такий звіт комісія буде представляти за підсумками прожитого року в січні 2013-го. Ми і раніше направляли свій звіт до парламенту, але зараз нас можуть заслухати на комітеті або в сесійній залі. Глава держави визначив наші завдання в положенні про діяльність.

Наведу такий приклад. У США, де ніколи не було державної власності, регулятори у сфері природних монополій були створені в 1903 році. Тобто, у них ніколи не було галузевих міністерств, тому що не було держсектора, яким потрібно було централізовано керувати. Європа прийшла до цього значно пізніше. Хочу підкреслити, що наш регулятор був третім в Європі після Великобританії та Угорщини. Але, на відміну від європейських країн, у нас існує галузеве міністерство, з яким наразі ми два гравця на одному полі.

Яким чином Ви налагоджуєте роботу з профільним міністерством?

– Основні функції міністерства полягають в побудові державної політики в сфері енергетики. Також відомство реалізує свої управлінські функції через НАК «Нафтогаз-Україна» і НАК ЕКУ. Комісія ж не розробляє основи державної політики. Ми зосереджені на її реалізації, і сфера нашої діяльності досить вузька. Незалежно від форми власності, ми ставимо підприємствам завдання, як навести порядок у сфері енергетики. В найближчі два роки приватизація електроенергетики завершиться і функції міністерства в цій сфері будуть зведені до нуля.

 

 

Діяльність скількох ліцензіатів регулює комісія?

– Всього нам підзвітні 1 092 ліцензіата, з них 384 – у сфері газопостачання, 542 – в електроенергетиці. Решта 166 – ліцензіати в сфері теплопостачання (ТЕЦ) та транспортування нафтопродуктів. Існують спеціальні умови для роботи підприємств на неконкурентному ринку. Частиною держрегулювання є ліцензійні умови, тобто правила, яким природний монополіст повинен слідувати. Одним з них є те, що ліцензіат ціну, за якою відпускається енергоресурс, визначає не сам, як на вільному ринку, а таку, яку скаже комісія.

Але потрібно чітко розуміти, що комісія – не є органом за призначенням тарифів, а розглядає пропозиції самих компаній. Щороку компанія має готуватися до цього процесу і подає до комісії обґрунтування, чому їй потрібно встановити той чи інший тариф. Природна логіка будь-якого підприємства, – це мати якомога більше коштів. Методи – будь-які, починаючи від завищення витрат на виробництво. Комісія створила систему спеціальної звітності підприємств. У нас по сектору електроенергетики є звіти всіх 542 ліцензіатів за останні 15 років, за кожний квартал. Тому нас складно обдурити, оскільки в електронній базі зафіксована динаміка їх тарифів. А це означає, що вимагати від нас різкого підвищення ціни на електроенергію досить складно.

Як часто здійснюється контроль за виконанням ліцензійних умов?

– У рік регулятор здійснює 1700 планових та позапланових перевірок. Останні ми здійснюємо на прохання Кабінету Міністрів і спецорганів.

Який механізм приведення тарифів на послуги енергетичних компаній до економічно обґрунтованого рівня?

– Я скажу парадоксальну річ, що економічно обґрунтований тариф – це досить умовне поняття. Як можна говорити про його обґрунтованість, якщо існує нерозуміння того, що є обґрунтованими витратами на виробництво послуги.

Візьмемо ряд показників, з яких формується вартість енергії для споживачів. Сьогодні методика тарифоутворення виглядає так: до витрат плюсується деякий показник рентабельності. Регулятор зараз не дає ліцензіатам перевищувати тривідсотковий рівень рентабельності. Виникає питання, наскільки це оптимальний показник для нашої галузі, якщо, припустимо, «Турбоатом» чи «Електроважмаш» продає свою продукцію з рентабельністю в 50 %? Тому стверджувати, що економічно обґрунтований тариф може формуватися з урахуванням усього тривідсоткового показника прибутковості – нонсенс.

По-друге, це складова витрат. Наприклад, якщо говорити про амортизацію, в нашій країні вже більше 20 років не переглядалася вартість основних фондів. У зв’язку з цим, рівень амортизації визначається законодавством. Він занижений в порівнянні з реальною амортизацією в 4-6 разів. Якщо згадати, що амортизація – єдине джерело відновлення основних фондів, то такий рівень її заниження означає, що ви ніколи не зможете відновити електростанцію.

По-третє, показник, який впливає на тариф – заробітна плата енергетиків. Навряд чи та середня зарплата по галузі в 3 500 гривень, яка зараз встановлена, може вважатися економічно обґрунтованою. Тобто, важливо розуміти, що є показники рентабельності, амортизації і зарплати, які юридично вважаються обґрунтованими. Але наскільки ці цифри обґрунтовані з точки зору реальної економічної ситуації?

 

 

Яка ж ситуація насправді?

– Наведу тепер приклад, дійсно ринково обґрунтованої вартості. Сьогодні Запорізький завод феросплавів виготовляє алюмінієвий дріт, який купують українські енергетичні компанії, і роблять з нього лінії електропередач. Так от, ціна на цей дріт формується через Лондонську фондову біржу кольорових металів. З урахуванням цього прикладу, ми можемо припустити, що деяка частина витрат наших енергетичних компаній обґрунтована ринком, а решта – ні. Тому тут важливо визначитися, що визнавати економічно обґрунтованими витратами: тобто це ті витрати, які існують в реалії, або ті, які повинні бути, виходячи з кон’юнктури ринку. Елемент безгосподарності, також відіграє свою роль. Крім того, має місце бажання компанії завищити свої витрати. Але констатувати факт того, що вони всі правильні – не можна. Недосконалість ряду нормативно-правових актів, наприклад, законодавчо закріплений механізм розрахунку втрат в мережах діє ще з радянського часу.

Про який рівень втрат енергії в мережах йдеться? Чи справді втрати перевищують 40%?

– У електроенергетиків нормативні втрати в середньому становлять 12,5 %, а наднормативних втрат у них вже 2 роки немає.

Як учасники ринку досягли таких показників?

– Це була довга боротьба, яка почалася в 2001-2002 роках. Тоді регулятором був прийнятий ряд рішень, спрямованих на стимулювання зниження втрат. Тобто, були цілеспрямовано передбачені в тарифі кошти, які спрямовувалися саме на реконструкцію і модернізацію мереж з метою знизити рівень втрат енергії. Такі заходи починалися із заміни приладів обліку на більш точні, аж до технічної модернізації. Для порівняння, можу сказати, що кращі енергетичні компанії світу мають нормативні втрати в 8 %. Зазначу також, що 4 % – це величезна різниця, яка щорічно обходиться приблизно в 20 млрд кВт / ч.

Яка ситуація в сфері газопостачання?

– У газовому секторі також наднормативних втрат практично немає. Там також регулятор проводив аналогічну роботу, спрямовану на зниження втрат в мережах. Але в цій галузі вимірювальна система не така досконала, як в електроенергетиці, де стоять 99,99 % лічильників. В минулому році парламент прийняв закон «Про комерційний облік газу», який передбачає оснащення всіх побутових споживачів газовими лічильниками. Коли це станеться, тоді можна буде сміливо стверджувати, що в газопостачальних мережах втрат немає. Поки всі втрати і обсяги споживання розраховуються за нормами.

Раніше НКРЕ заявляла, що обґрунтована вартість кіловата для побутових споживачів повинна становити не менше 1 гривні…

– Існує безліч факторів, які не дозволяють стверджувати, що 1,06 грн / кВт – обґрунтована ціна за електроенергію для населення. Ціна для побутових абонентів повинна бути вищою, ніж для промислового споживача. Це пов’язано з тим, що населення споживає найвіддаленішу по відстані і має максимальний коефіцієнт втрат електроенергію. У всьому світі, в тому числі і в багатьох країнах СНД, ціни на електроенергію для громадян вищі, ніж для промисловості. Статистика європейських регуляторів демонструє такі цифри: вартість кіловата електроенергії коштує жителям Кіпру 25 євро без ПДВ, Естонії – майже 10 євро, Болгарія – 9 євро і т.д.

Наскільки реальна така вартість енергії для українського споживача?

– Одна з наших функцій – захист споживача. В Європі населення заощаджує споживання електроенергії. За рахунок цього середньостатистичний європеєць щомісяця виплачує незначні суми при таких високих тарифах. Проте, поки що ми не можемо піти по такому шляху, оскільки зарплати українців ще далекі від європейського рівня.

Якими будуть дії регулятора щодо проведення тарифної політики в 2012 році?

– Якщо говорити про послуги з передачі газу та електроенергії кінцевому споживачеві, то ми зараз беремо участь у розробці законопроекту, який готує МІНПАЛИВЕНЕРГО. Цим документом передбачено перехід на новий метод розрахунку тарифів. Йдеться про так зване стимулююче регулювання. Щоб відбити бажання енергетичної компанії завищувати свої витрати, і тим самим збільшувати вартість наданих послуг, ми пропонуємо компанії на 5 років встановити тариф, який не можна знизити протягом заданого періоду. Тобто, всі ті кошти, які компанія «вивільнить» в результаті зниження своїх витрат і економії, будуть прибутком компанії. Тоді в учасників ринку з’явиться бажання економити і вкладати в модернізацію та енергозбереження. Для того, щоб запропонований механізм мав економічні підстави, ми переоцінимо активи, основні фонди, і на них буде встановлена відповідна прибутковість.

 

 

Як введення стимулюючих тарифів буде взаємодіяти з виконанням підприємствами інвестиційних програм? І як зараз здійснюється контроль за наповненням інвестиційної складової у тарифах?

– Зараз комісія демонструє максимум жорсткості з точки зору регулювання у цій сфері. Кожне підприємство зобов’язане розробити і виконувати відповідну інвестиційну програму. І ми контролюємо її виконання. З веденням стимулюючих тарифів, компанія сама буде планувати свої інвестиції в модернізацію, проведення ремонтів, витрати і т.д. Тобто, у компанії з’являться реальні економічні стимули як для інвестицій в розвиток, так і для зниження своїх витрат на виробництво послуги.

Як тоді буде здійснюватися контроль регулятора за діяльністю компаній?

– Ми плануємо ввести більш опосередкований, глобальний контроль, де основним критерієм для перевірки стане показник якості наданих послуг. Тобто йдеться про певні стандарти, виконання яких дозволить домогтися максимального зменшення випадків переривання подачі енергії кінцевому споживачу.

Якщо цього року було 25 000 випадків переривання поставок електроенергії, то в наступному році – таких випадків має бути менше, відповідно, має зменшуватися і час усунення неполадок. Щоб уникнути махінацій з боку підприємств, ми плануємо створити електронну систему обліку всіх переривань і відключень.

Створення такої електронної бази зажадає серйозних фінансових витрат. Де планується знайти джерело коштів?

– Інвестпрограма підприємства складається з безлічі розділів. 70 % цих коштів – йде на забезпечення роботи ліній та підстанцій, а решта 30 % діляться на 5 блоків, які включають витрати на диспетчеризацію, обслуговування лічильників, модернізацію і т.д. Ось тут з’явиться ще один розділ, який буде називатися – на облік переривань від електроенергії.

Наразі галузь перебуває в стадії приватизації. Приватний капітал активно збільшує свою частку в енергетичному секторі. Чи існують ризики лобіювання приватними акціонерами компаній своїх інтересів? І наскільки НКРЕ готова відстоювати інтереси кінцевого споживача?

– На сьогоднішній день вже половина обленерго країни – приватні. І ми вміємо і знаємо, як з ними працювати. І хочу підкреслити, що наші вимоги однакові для всіх. Ось, наприклад, «Житомиробленерго» з 2001 року належить словацькій компанії. А працюємо ми з ними також як з державним підприємствам «Запоріжжяобленерго». Тобто, існує єдиний підхід, однакові для всіх умови і терміни здачі інформації для ліцензіатів, штрафи також однакові для всіх. Але приватизовані компанії відрізняються від інших тим, що часто створюють холдинги, де концентрують висококваліфіковані кадри, розробляють високотехнологічні стратегії розвитку і т.д. Поки ми бачимо від цього тільки плюс.

Наскільки введення стимулюючих тарифів прискорить приватизацію галузі та знизить ризики при інвестуванні?

– З точки зору стратегії розвитку держави, жорстке регулювання галузі є серйозною перешкодою для припливу в галузь приватного капіталу, в тому числі, іноземного. А якщо виникає менше охочих вкласти кошти в розвиток галузі, значить, – існуюча система застаріла і починає вмирати.

Подальша реорганізація роботи Нацкомісії буде спрямована на дерегуляцію. Наша задача – максимально піти від адміністративного втручання, але, при цьому, створити якісь економічні підстави, які повинні замінити наш адміністративний контроль, на контроль об’єктивний, продиктований кон’юнктурою ринку. Тобто, якщо підприємства модернізуються за рахунок інвестицій, а, відповідно, зростає вартість послуги, то споживач повинен відчувати і зростання якості цієї послуги. Функції регулятора і будуть зводитися саме до контролю за цим процесом.

Яким категоріям споживачів в цьому році варто очікувати підвищення тарифів на електроенергію?

– Для жодних споживачів в цьому році тариф змінюватися не буде. Цей рік буде так званим перехідним періодом до нової моделі тарифоутворення, протягом якого необхідно підготувати відповідну нормативно-правову базу. Важливо розуміти, що йдеться не тільки про те, що в законодавстві необхідно прописати, як буде діяти механізм стимулюючого тарифу, а й у тому числі – методику переоцінки основних фондів енергетичних підприємств. Зараз ми її розробляємо спільно з Фондом держмайна, який і буде визначати порядок, механізм розрахунків, на підставі якого буде проводитися переоцінка.

Якими, на Вашу думку, повинні бути критерії для переоцінки основних фондів енергетичних компаній?

– Логіка має бути такою. Якщо продається будівля міністерства, наприклад, яка знаходиться в центрі Києва, то його конструкція не представляє жодної цінності, оскільки будівля була побудована за радянських часів і вже застаріла. Але ось вартість землі під цією будівлею – дуже висока. Ми хочемо, щоб при оцінці вартості об’єктів енергетики не враховувалася ринкова складова, тобто оцінювався саме стан основних фондів, а не те, де вони знаходяться – в столиці чи на периферії. Тобто, простою мовою, ми хочемо виключити конкурентну складову, яка була б важлива, якби продавався бізнес.

Ви керуєте єдиною комісією, яка має досвід регулювання як у сфері газо – і енергопостачання, так і в сфері виробництва та постачання теплової енергії. Яка ситуація склалася в цьому секторі?

– Багато підприємств відпускають тепло без урахування обсягів, які продаються споживачу. І якби лічильники стояли у всіх кінцевих споживачів, ми б могли порахувати, хоча б приблизно, скільки було тепла вироблено, скільки втрачено. Досі ні те, ні інше з’ясувати неможливо. Про який економічно обґрунтований тариф йдеться? Виходячи з яких цифр і показників його розраховувати?

Новий регулятор (У.К. – НАЦКОМПОСЛУГ) зараз користується нашими напрацюваннями, нашою базою, яку ми збирали, але до цих пір ніхто не знає, скільки у нас в дійсності ліцензіатів. Коли НКРЕ підняла тариф для населення в кінці 2010 року, у нас було 250 ліцензіатів, а звернулося за підвищенням тарифу 160. Виникає питання, куди поділися інші 90 підприємств, і чому вони до цих пір не звернулися за підвищенням тарифів?

Нарешті, ми раптом дізнаємося, що є підприємства, які є одночасно нашими ліцензіатами, так і місцевих органів влади. У нас також були випадки, коли на території однієї області, в різних районах були встановлені абсолютно різні тарифи. Тобто потрібно створити інформаційної бази, про те, хто працює на цьому ринку, яка у них ситуація, і тільки після цього стане зрозуміло, які подальші дії необхідно робити.

Галузь теплоенергетики з відставанням в 10-15 років фактично повторює шлях розвитку енергетичного сектору. Наскільки він правильний?

– Безумовно, єдиним ринок теплової енергетики бути не може. По-перше, котельні, розкидані по всьому місту, фізично не об’єднані в одну систему. А природа єдиного ринку в газопостачанні і електроенергетиці така, що в основі єднання лежить саме фізичний принцип. По-друге, реорганізувати ринок теплової енергетики неможливо за кілька років. Я б почав з того, що зібрав би всю інформаційну базу про підприємства. Я маю сумнів, що в нашій країні хтось знає реальну ситуацію з теплокомуненерго.

Марія Цатурян, Микола Бойко

 

 

За матеріалами:        Інформаційне агентство УК «УКРАЇНА КОМУНАЛЬНА»

Адреса ресурсу:       http://jkg-portal.com.ua/ua/

Адреса матеріалу:    http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/765757577-24911

02 Лютого 2012 p. 10:50

КП «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» вкотре звертається до всіх споживачів послуг з проханням забезпечити своєчасні та повні розрахунки за отримані послуги

 

Станом на 1 січня поточного року загальний борг полтавців перед обласним комунальним підприємством теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» за вже отримані послуги складає 52,7 млн грн. У тому числі приріст заборгованості тільки за 2011 рік склав понад 1,5 млн грн.

Про це «У.К.» повідомили у прес-службі підприємства.

Варто зазначити, що з вказаної загальної суми боргу більше 40,3 млн грн накопичили 13,5 тис «злісних боржників» (а це 15,1% від загальної кількості споживачів послуг підприємства з числа населення). Таке безвідповідальне ставлення до питань розрахунків, що паралізують роботу комунальної теплоенергетики цілого міста, викликає велике занепокоєння. Недоотримання коштів підприємством унеможливлює проведення розрахунків за енергоносії з їх постачальниками. Впровадження енергозберігаючих технологій, реконструкція і ремонт обладнання та теплових мереж проводиться в умовах гострого браку коштів, що, звичайно, впливає на їх обсяги. Як наслідок, виникають нарікання на якість послуг підприємства з боку окремих споживачів.

«Якщо у Вашій родині сукупний дохід не дозволяє проводити оплату за послуги теплопостачання — державою передбачена соціальна допомога у вигляді призначення субсидії. На сьогодні кожен власник (квартиронаймач) має право звернутися до територіального управління праці та соціального захисту населення для її оформлення на відшкодування витрат по поточній оплаті житлово-комунальних послуг», – наголошується у повідомленні.

У зв’язку з цим обласне КП «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» вкотре звертається до всіх споживачів послуг з проханням забезпечити своєчасні та повні розрахунки за отримані послуги.

 

Ольга Гальчинська

 

 

За матеріалами:        Інформаційне агентство УК «УКРАЇНА КОМУНАЛЬНА»

Адреса ресурсу:       http://jkg-portal.com.ua/ua/

Адреса матеріалу:   http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/poltavsk-teploviki-namagajutsja-rozbuditi-sumlnnja-spozhivachv

 

2 лютого 2012 р. 

Прямий ефір на ОДТРК «Лтава» телепередачі «Виконавча влада: щоденні будні» за участі першого заступника голови Полтавської облдержадміністрації Животенко В.Ф.

 

За матеріалами:        ПОЛТАВСЬКА ОДТРК «ЛТАВА»

Адреса ресурсу:       http://www.ltava.poltava.ua/

01 лютого 2012 р., 11:59

У Полтаві котельня із ККД у 94 % морозів не боїться

 

 

У котельні на вулиці Фрунзе, 92 процес подачі теплоносія до будинків автоматизований

«Полтавщині» запропонували подивитися на одну із оновлених котелень нашого міста зсередини. Вона сезонна, тож у теплу пору року не працює. Від неї залежить 13 багатоповерхівок і три інших об’єкти, серед яких дитячий садочок. Хоча колишнє обладнання котельні було відносно новим — вводилося в експлуатацію у 90-х роках — на початку реконструкції його зношеність сягала 75 %.

Нагадаємо, у 2011 році обласна рада дозволила ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» взяти кредит в «Ощадбанку» на суму 30 млн грн. на модернізацію. У минулому році теплоенергетики витратили на оновлення мереж 10 млн. грн., залишок планують освоїти цього річ. За словами першого заступника голови ОДА Віктора Животенка, модернізація відбувається за кількома напрямками із застосуванням енергозберігаючих технологій. Зокрема, встановлюються нові газові котли із високим рівнем ККД або обладнання, що працює на твердому паливі, — пілетах.

— У котельні на Фрунзе 92 ми встановили три автоматизовані котли німецької фірми Buderus та насосне обладнання Wilo. Строк окупності цих затрат — п’ять років. При чому таке оновлення котельних вигідно там, де вони обслуговують більше бюджетних чи госпрозрахункових об’єктів, — зазначив керівник ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимир Чернявський.

Керівник підкреслив, що монтаж обладнання та всі ремонтні роботи у самому приміщенні котельні (крім підлоги) виконані силами працівників «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО».

На оновленій котельні підприємство економитиме 100 тисяч гривень на зарплаті робітників за півроку, тому що в даному випадку весь процес автоматизований. Економія електроенергії при цьому — вдвічі, економія газу — на 15-30 % (в залежності від погодних умов). Коефіцієнт корисної дії при цьому становить 94 %, тоді як у старому обладнанні він був 81 % (в кінці, через зношеність, — не більше 50%).

 

 

 

 

Власне, опалювальний сезон 2011-2012 — перший для оновленої котельні на вулиці Фрунзе 92. Тепер за цю ділянку відповідальності у нинішні морози теплоенергетики не бояться — тут аварій не буде. Це раніше обладнання зупинялося через низький тиск у трубах — тепер теплоносій без проблем і зайвого контролю доходить до кожної квартири.

Нагадаємо, на балансі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» перебуває 71 котельня встановленою потужністю 875,5 Гкал/год, що розташовані у м. Полтава, м. Карлівка, смт. Котельва, смт. Машівка та смт. Решетилівка.

 

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

 

 

За матеріалами:        Інтернет – видання «ПОЛТАВЩИНА»

Адреса ресурсу:       http://www.poltava.pl.ua/

Адреса матеріалу:    http://www.poltava.pl.ua/news/14279/

 

1 лютого 2012 р.

Віктор Животенко: необхідно впроваджувати сучасні технології на об’єктах комунальної теплоенергетики області

 

Віктор ЖИВОТЕНКО разом з генеральним директором Полтавського обласного комунально-виробничого підприємства теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимиром ЧЕРНЯВСЬКИМ та начальником Головного управління житлово-комунального господарства області Олександром ТОНКОВИМ оглянув об’єкти одного із провідних підприємств комунальної теплоенергетики області ОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО».

 

 

Під час робочої поїздки оглянуті дві котельні в місті Полтаві, що використовують альтернативні види палива. Зокрема: одна котельня на території виробничої бази ОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» по вул. Комарова 2а, що працює на дерев’яних пелетах, та котельня по пров. Горбанівському 2, де завершується монтаж котлів, що працюють на дерев’яній щепі.

 

 

Також була оглянута котельня по вул. Фрунзе 92, яка, починаючи з жовтня-місяця 2011 року, працює в автоматизованому режимі, чим забезпечується економія фінансових ресурсів підприємства.

 

 

Під час огляду найбільшої котельні в м. Полтаві по вул. Ціолковського 8 було обговорено питання щодо подальшої роботи, спрямованої на переведення котелень в автоматизований режим та використання альтернативних видів палива на котельнях підприємства.

 

 За матеріалами:        Сайт ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Адреса ресурсу:       http://www.adm-pl.gov.ua/

Адреса матеріалу:   http://www.adm-pl.gov.ua/main/news2/detail/11010.htm