Людям із порушенням зору

Відкритий чемпіонат м.Полтава з міні-футболу серед аматорських команд

2013-04-30

 

 

 

 

Новини Спорту від 29 квітня 2013 року

 

 

 

За матеріалами: ПОЛТАВСЬКА ТЕЛЕВІЗІЙНА СТУДІЯ «МІСТО»
Адреса ресурсу: http://www.misto-tv.poltava.ua/
Адреса матеріалу:

 

Відкритий чемпіонат м.Полтава з міні-футболу серед аматорських команд

2013-04-30

 

 

 

 

Новини Спорту від 29 квітня 2013 року

 

 

 

 

За матеріалами: ПОЛТАВСЬКА ТЕЛЕВІЗІЙНА СТУДІЯ «МІСТО»
Адреса ресурсу: http://www.misto-tv.poltava.ua/
Адреса матеріалу:

 

ЛЮДИ І ДОЛІ: Він особисто приймав повідомлення про аварію

2013-04-25

 

 

 

26 квітня 1986 року. Ця дата розділила життя тисяч людей на дві половини – «до» і «після». У перші дні після катастрофи на Чорнобильській АЕС жахливих наслідків удалося уникнути тільки завдяки праці людей, котрі першими опинилися в епіцентрі аварії, – пожежникам із частин СВЧ-2 і СВПЧ-6. Один із них – Михайло Єлубаєв – працює нині на обласному комунальному підприємстві «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО». Примітно, що деталі цієї неординарної історії стали відомими лише торік – через 26 років після самої трагедії – на одній із традиційних квітневих зустрічей ліквідаторів аварії з адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства.
Та ніч по-своєму розпорядилася його долею…
 
Пожежником став за бажанням
 
Народився Михайло Єлубаєв у Казахстані, звідки разом із батьками переїхав до України, під Київ. Там же закінчив школу, далі була служба в армії. 1983 року Михайло демобілізувався. Постало питання про подальше працевлаштування:
– До армії я навчався в Київському механіко-металургічному технікумі. Батько порадив мені піти у воєнізовану пожежну охорону: через рік служби можна було вступити до пожежно-технічного училища, не втративши при цьому заробітної плати. У 21 рік я вирішив ризикнути… Успіх залежав від результатів медкомісії: якщо пройшов, решта – справа формальна. 
Медкомісію було пройдено, і 1 вересня 1983 року Михайло почав службу в пожежній частині міста Прип’яті за контрактом на три роки. 
 
Найстаршому в нашій частині було 27
 
Про СВПЧ-6 (самостійна воєнізована пожежна частина) Михайло згадує з гордістю. Тут він пропрацював вісім місяців, та цього часу було більш ніж достатньо, щоб згуртувати колектив:
– Усі були молодими, завзятими і веселими. Віком здебільшого 21 – 27 років, усі після армії. Майже всі були сімейними. Тому розуміли один одного з півслова, бо мали й спільні інтереси: риболовля, техніка… Так, наш водій Анатолій цікавився машинами, начальник караулу Віктор Кібенок мав свою пристрасть – мотоцикли. 
Сім’я Михайла жила тоді в Поліському, недалеко від міста-супутника ЧАЕС Прип’яті. Сам він пригадує, що доводилося прописуватись і в Прип’яті, та хто ж тоді знав, що за три місяці все так зміниться. Наприкінці 1985-го Михайло одружився. 
Служба в частині йшла за своїм звичаєм: були і штатні виїзди на пожежі у місті, не обходилось і без авралів. Особливою подією в житті пожежників Прип’яті були навчання, котрі вони проходили разом із пожежниками ВПЧ-2, які відповідали винятково за безпеку Чорнобильської АЕС. 
За час служби на самій АЕС Михайлу Єлубаєву доводилося бувати три-чотири рази. На навчання до станції викликали не тільки найближчі пожежні частини: оголошувався так званий «третій номер виклику», який означав, що вся Київська область мала виділити машини і якнайшвидше направити їх до станції. 
– Навчання проходило так, – пригадує Михайло. – Ми приїздили на АЕС, із собою мали схеми території, але на них позначалися лише пожежні гідранти, плани самої станції були тільки у ВПЧ-2, які відповідали за АЕС. Тобто те, де поставити цистерну, як прокласти і підключити трубопроводи, ми знали, а от на саму станцію заходити не мали права – режимний об’єкт охоронявся тоді дуже суворо. Бувало й таке: хоч і за викликом приїхав, і з сиреною, та поки не перевірять усіх документів, проїзду на територію не дозволять.

Тоді ще ніхто з пожежників цих частин і гадки не мав, що зовсім скоро схеми, плани території, а головне  – навички, відточені до автоматизму, стануть життєво важливими не тільки для них самих, а й для тисяч людей, життя і здоров’я яких залежало від правильних дій у перші години після аварії. 
 
Катастрофа, якої ніхто не передбачив 
 
П’ятниця 25 квітня 1986 року проходила у звичних для пожежної служби клопотах: доглядали техніку, приймали та здавали чергування. О восьмій ранку на «розводі» начальник частини Олександр Єфименко, крім обов’язкових робочих моментів, повідомив, що штатна радіотелефоністка Наталія Березан пішла на лікарняний через хворобу дитини. Тому її обов’язки виконуватиме підмінний радіо телефоніст – Михайло Єлубаєв.
– Жодних передчуттів у мене не було, – розповідає Михайло. – Радіотелефоніст зазвичай «веде» пожежну команду, передає інформацію та приймає виклики, мене мали замінити о другій ночі. Але до цього не вистачило менше години: о 1.26 на станції стався вибух. Перше, що я тоді почув, було повідомлення начальника суміжного караулу: «На четвертому енергоблоці АЕС стався вибух, номер виклику – три».
Це повідомлення, наче блискавка, прискорило час: пожежники за лічені хвилини вже були готові до виїзду! У таких випадках усі думки замінював чіткий статут пожежної частини. Були в ньому інструкції й на такий випадок. 
– Від нашої частини на станцію вирушили дві автоцистерни та одна механічна драбина. Начальник караулу Віктор Кібенок їхав на автоцистерні ЗІЛ-130, командир 2-го відділення Василь Ігнатенко – на Уралі-375, Михайло Іллєнко – на механічній драбині. Тільки-но вони виїхали, моїм головним завданням стало якомога швидше передати повідомлення про аварію. Насамперед усім керівникам, які на той час були вдома. Далі – викликати сільські, районні, невоєнізовані пожежні частини і відправляти їх до штабу пожежогасіння.
Після від’їзду бригади Михайло лишився в частині сам. Приїздили все нові й нові бригади, отримували від нього всі необхідні інструкції й вирушали далі, до самого епіцентру катастрофи. 
 
Новий день
 
Лише під ранок радіотелефоніст зміг відійти від робочого місця. Він побачив дивну картину: за станцією Янів, приблизно за кілометр від пожежної частини, шлях був повністю червоним від пожежних машин, які прибули за викликом. 
– Тієї ночі раптово відключився зв’язок, – згадує Михайло. – Та згодом з’ясувалося: це розпорядження КДБ. Тому і зв’язуватися ми могли тільки за допомогою рацій. Повідомлення доводилося передавати ланцюжком від частини до частини. За відключенням зв’язку відбулися й інші заходи: тієї ж ночі запровадили казармений стан. Тобто ми не могли залишити територію частини без особливого розпорядження. 
Лише на другий день хімвійська почали вимірювати рівень радіації на території частини, звідки виїжджали машини. Там, за кілька кілометрів від епіцентру, її рівень становив 1 000 мікрорентген на годину, при нормі 0,15. 
– Зранку до частини дісталися ті, хто міг, здебільшого водії, які під час гасіння пожежі на станції були в машинах. Тих, хто був в епіцентрі, одразу ж відправили до лікарні. У нашій частині організували оперативний штаб, його розмістили в актовій залі. 
Згодом із людей і техніки, які лишилися в обох частинах, сформували пожежний караул, адже Прип’ять ще не евакуювали, і місто також потребувало нагляду пожежників. Уже трохи згодом їм натякнули: за відсутності нагальної потреби краще перебувати в приміщенні. Мовляв, тим краще для вас. 
У перші після катастрофи дні мало хто розумів реальну небезпеку радіації. Свідченням цього став один із виїздів, на який невдовзі після аварії відправили бригаду. 
– На ВПЧ-2 був великий запас магістральних трубопроводів, пожежних шлангів. Хтось вирішив, що їх потрібно перевезти майже з-під самої станції до нашої частини. Разом з нами був капітан з іншої частини: молодий, невисокий, але зовсім сивий. Працювали ми тоді дуже швидко, у протигазах, хімзахисних костюмах. Шланги привезли на територію нашої частини і залишили на подвір’ї. Улітку, коли ми вже розміщувалися під Іванковим, поїхали за чимось назад у свою частину. Отримали дозвіл, виїхали. Коли прибули туди, побачили ті самі рукави, через які довелося «схопити» не один зайвий рентген. Лежали вони на тому самому місці, де ми їх і залишили, тобто тоді вони так нікому й не знадобилися. Разом із тими шлангами лишилося в колишній частині багато речей: вивезти звідти бодай щось було вже неможливо. 
 
Після катастрофи
 
У перші дні після аварії на Чорнобильській АЕС пожежники були в авангарді «наступу» на вогонь. А от «відступ» розтягнувся на кілька місяців. Спочатку частину, сформовану з ліквідаторів із Прип’яті (1 км від станції), перевели в Чорнобиль (15 км), далі – в Іванків, з Іванкова і вже до кінця своєї служби пожежники виїздили до Славутича.
Контракт Михайла закінчувався у вересні 1986 року. Тоді він повернувся в Поліське. Без закінченої освіти та спеціальності. Урятувало те, що на службі в армії опанував професію машиніста котельних установок. 
Навички і знання знадобилися, іспит також скласти було неважко – от і влаштувався на роботу до поліських тепломереж. Пропрацював там майже п’ять років. А далі почалося відселення. 
– До Полтави потрапив тому, що населений пункт, де я жив після аварії, підпадав під обов’язкове відселення. Це питання прояснилося лише у 90-х роках, а до цього часу ми майже п’ять років жили в Поліському – тоді нам казали, що все гаразд, продукти у нас можна їсти з городу, і взагалі все нормально. Їздили, звісно, дозиметристи, поливали вулиці, мили дахи. А потім виявилося, що населений пункт перебуває в зоні обов’язкового відселення.
– Нині там усе захаращено і покинуто, – каже Михайло. – Бачив фото в соціальній мережі. У будинку, де я колись жив із батьками, виросла чимала береза. Хоча є й доглянуті двори, там живуть люди, які відмовилися переїжджати. Я їх розумію, у перші роки мені самому дуже хотілося повернутися в рідні місця. Раніше туга не давала спокою, але з часом усвідомив, що все одно вже нічого не зміниш і не повернеш назад. 
1992 року Михайло переїхав до Полтави. Тут улаштувався на роботу оператором котельні «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО», де працює досі. 
Про минуле в сім’ї Михайла говорять небагато. Діти – син Дмитро (27 років) і донька Дарія (25 років) – виросли, знаючи про службу батька, для них це вже реалії життя. А от сам Михайло інколи згадує ті часи й місця, переглядаючи фото у соціальних мережах, зроблені нещодавно. Із товаришами по службі пощастило зустрітися тільки раз. 
– Якось я був у Києві у справах. І там зустрівся з водієм із нашого караулу. Він начебто лишився на службі у Білій Церкві. А більше з однополчан нікого зустріти не довелося. 
Михайла Єлубаєва і тисячі інших ліквідаторів страшної квітневої трагедії 1986 року за час після описаних подій доля розкидала по всій Україні та республіках колишнього СРСР. Тож не дивно, що й на обласному комунальному підприємстві «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» нині працюють 13 колишніх учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, і нехай навіть познайомилися вони здебільшого вже в Полтаві, за місцем роботи, але об’єднують їх у ці квітневі дні спогади про події 27-річної давнини.
Адміністрація і профспілковий комітет підприємства завжди знаходять можливість підтримати своїх героїв, зокрема й матеріально. А про те, що ці люди серед нас, нагадує один із тематичних стендів при вході до головної адміністративної будівлі «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО». 
– Спогади про катастрофу досі болючі, – каже Михайло, – хоча з плином років душевний біль трохи притупився. 
Нині в житті йому допомагають ті же речі, які свого часу «лікували» від згадок про катастрофу: робота, діти, родина… І нині ліквідатор упевнений: хоч спогадів про аварію стає дедалі менше, пам’ять про неї необхідно зберегти. Принаймні для того, щоб більше не довелося людям чути страшну фразу «Увага, сталася аварія на АЕС!».
 
Сергій ЛЕЩЕНКО
У статті згадувався начальник караулу СВПЧ-6 лейтенант Віктор Кібенок. Не сказати про нього неможливо, адже він одним із перших ступив на територію станції, охоплену полум’ям. Вони разом із лейтенантом Правиком, тільки прибувши на місце катастрофи, вирушили у розвідку, щоб дізнатися масштаби аварії. Лейтенант Кібенок боровся із вогнем, який наступав на машинне відділення, де знаходилися ємності із мастильними матеріалами, що будь-якої миті могли вибухнути. Протримавшись разом зі своїми товаришами до приходу підмоги, Віктор відвернув можливі страшні наслідки аварії. На жаль, через 15 днів після катастрофи він помер від променевої хвороби.
 
За матеріалами: Обласна щотижнева ГАЗЕТА
«ПОЛТАВСЬКИЙ ВІСНИК»
Адреса ресурсу: http://www.visnyk.poltava.ua/
Адреса матеріалу:

 

ЖКГ: ТЕХПЕРЕОСНАЩЕННЯ

2013-04-16

 

 

 
 
Технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства, скорочення витрат енергетичних і матеріальних ресурсів — серед пріоритетів комунальних підприємств Полтавщини.
Щороку на придбання енергозберігаючого обладнання  витрачають сотні мільйонів гривень. Як результат, з кожним роком зростає ефективність надання житлово-комунальних послуг, а найголовніше — значно підвищився коефіцієнт корисної дії котелень, а отже і зменшилося використання природного газу. 
На Полтавщині 2011 року витратили понад 200 мільйонів гривень на технічне переоснащення підприємств житлово-комунальної галузі. Здебільшого це – власні кошти підприємств. Частково фінансують ці витрати і місцеві бюджети. 
За даними департаменту житлово-комунального господарства Полтавської ОДА, лише на реконструкцію обладнання об’єктів теплопостачання витратили минулого року понад 30 мільйонів гривень. Більшість цих коштів пішло на встановлення більш економних котлів і газових пальників. 
Нині на балансі «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» 95 котелень. Третину з них вдалося реконструювати упродовж  останніх років. Тепер вони працюють в автоматичному режимі. 
Минулого року нове, енергозберігаюче обладнання встановили на 3 котельнях Полтави. Тепер суттєву реконструкцію планують ще на 4 котельнях. Для технічного переоснащення комунальні підприємства шукають спонсорів і серед міжнародних установ та донорських організацій.
 
 
 
За матеріалами: ПОЛТАВСЬКА ОДТРК «ЛТАВА»
Адреса ресурсу: http://www.ltava.poltava.ua/
Адреса матеріалу: ЖКГ: ТЕХПЕРЕОСНАЩЕННЯ

 

Мер Полтави підписав розпорядження про кінець опалювального сезону

2013-04-15

 

 
 Міський голова Олександр Мамай підписав розпорядження про закінчення опалювального сезону — у зв’язку з підвищенням середньодобової температури зовнішнього повітря у місті Полтава та керуючись ст. 42 п. 4 п.п. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:
  1. Закінчити з 15 квітня 2013 року опалювальний сезон 2012-2013 рр. для будинків з централізованим теплопостачанням.
  2. Відповідальним особам тепло, газопостачальних, житлово-експлуатаційних організацій міста забезпечити безумовне виконання зазначеного розпорядження.
  3. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів О.Найпака.

 

 

Комунальні проблеми обговорювали сьогодні в обласній раді

2013-04-04

 

 

 

 
 
 
 
Там про виконання регіональної Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Полтавської області на 2011-2014 роки звітували учасники постійної комісії. Які проблеми виникають з її реалізацією, хто не виконує свої зобов’язання, а також чи можуть найближчим часом підвищитися тарифи на комунальні послуги у Полтавській області – дивіться далі.
Розмову про підвищення тарифів на території Полтавської області не можна вести взагалі, переконаний очільник обласної комісії з питань житлово-комунального господарства.
/Степан Бульба, голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства Полтавської ОР
У Полтаві переглянули норми споживання води, і одразу ж збільшилася заборгованість споживачів – жителів Полтави – на 2 мільйони гривень. Тобто, підвищенням тарифів проблему не вирішити/
Основна проблема, вважає чиновник, полягає у тому, що комунальні підприємства, працюючи в ринкових умовах, не можуть забезпечити собі прибуткову роботу і бути нарівні з приватними структурами. Вирішувати таке питання слід державі, говорить Степан Бульба. Адже хороші програми, що приймаються в області, не виконуються через недостатнє фінансування. Як приклад чиновник наводить Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства Полтавської області на 2011-2014 роки.
/Степан Бульба, голова постійної комісії з питань житлово-комунального господарства Полтавської ОР
Заплановано програмою 403 мільйона гривень на її виконання, а реально виділено 216 мільйонів. Тобто, практично вдвічі менше. Хто не виконує свої зобов’язання? Держава, на жаль/
Звітуючи ж про хід виконання регіональної Програми, директор Департаменту ЖКГ Олександр Тонков охарактеризував рівень тарифів у Полтавській області.
/Олександр Тонков, директор Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації
Комунальне «Теплоенерго», водопровідне господарство знаходяться десь в середині, а що стосується утримання житлового фонду, то ми нижче середньоукраїнського знаходимось. Але тарифи на сьогодні не відповідають економічно обґрунтованому рівню/
Нині, продовжує чоловік, узгоджуються питання щодо залучення кредитів для проведення реконструкції і технічного переоснащення об’єктів таких підприємств як «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» та «КРЕМЕНЧУКВОДОКАНАЛ» з Європейським та Світовим банками відповідно.
/Олександр Тонков, директор Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації
Там зараз робляться прорахунки, різні варіанти розглядають. Максимальна сума може досягнути 220 мільйонів/
Інна Безугла
 
 
За матеріалами: ПОЛТАВСЬКА ТЕЛЕВІЗІЙНА СТУДІЯ «МІСТО»
Адреса ресурсу: http://www.misto-tv.poltava.ua/
Адреса матеріалу: http://www.misto-tv.poltava.ua/news/14084/

 

Під контролем громади – регіональне ЖКГ

2013-04-03

 

 
 
 
 
 
 
3 квітня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань житлово-комунального господарства, яке за участі першого заступника голови обласної ради Володимира Онищенка та заступника голови обласної ради Володимира Марченка провів голова комісії Степан Бульба.
У роботі зібрання взяли участь керівники профільних та дотичних департаментів і управлінь облдержадміністрації, обласних комунальних підприємств ЖКГ, ряду райдержадміністрацій, група сільських та селищних голів, представники громадськості, ЗМІ.
Проаналізовано хід виконання регіональної Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Полтавської області на 2011-2014 роки та обласного плану створення ОСББ, про що доповів директор Департаменту житлово-комунального господарства облдержадміністрації Олександр Тонков.
Свої думки, зауваження і пропозиції у ході тематичної дискусії висловили депутати обласної ради Ігор Горжій, Віктор Гришанов, Андрій Козерод, Олег Романчук, В’ячеслав Стеценко, Володимир Чернявський, громадські активісти.
Констатовано, що протягом 2012 року підприємствами житлово-комунального господарства забезпечено цілодобову подачу холодної та гарячої води, оперативне усунення аварійних ситуацій систем теплопостачання.
У 2012 році для покращення послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів за рахунок коштів обласного екологічного фонду придбано 24 одиниці спеціалізованої сміттєзбиральної техніки та 70 контейнерів.
Для технічного переоснащення об’єктів теплопостачання залучено 32,6 млн грн, у тому числі з Державного бюджету – 9,6 млн грн, із місцевих бюджетів – 0,5 млн грн, коштів підприємств – 19,7 млн грн, кредитних – 2,8 млн грн.
У водопровідно-каналізаційному господарстві для надання послуг на належному рівні, забезпечення в достатній кількості якісною питною водою, зменшення втрат цієї води в системах водопостачання, поліпшення санітарно-епідеміологічного та екологічного стану залучено 55,3 млн грн, у тому числі з Державного бюджету – 5 млн грн, із місцевих бюджетів – 27,5 млн грн, коштів підприємств – 6 млн грн, кредитних – 16,8 млн грн. За рахунок коштів Державного та обласного бюджетів проводилися роботи з будівництва та реконструкції 19 об’єктів.
Всього у 2012 році з різних джерел фінансування на розвиток житлово-комунального господарства, залучено 216 млн грн, тоді як Програмою за прогнозними обсягами фінансування у 2012 році було передбачено залучення 403 млн грн.
На забезпечення оснащення наявного житлового фонду будинковими засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії Програмою передбачалося залучення з різних джерел фінансування 43 млн грн, залучено 1,09 млн грн.
У 2012 році за рахунок використання кредитних коштів проведена робота щодо модернізації котелень ОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО», що дало можливість перевести котельні на автоматизований режим роботи. Пропозиції ОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» включені до фінансової Програми DemoUkrainaDH, яка реалізується в рамках співпраці Міністерства регіонального розвитку України з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO) та Шведським агентством з міжнародного розвитку (SIDA).
У 2012 році в рамках співпраці КП «Кременчукводоканал» зі Світовим банком виконано реконструкцію 6 із 19 запланованих каналізаційних насосних станцій.
Основними факторами, які суттєво ускладнюють фінансово-економічний стан підприємств, є зростання цін на енергоносії та їх вплив на собівартість послуг, невідповідність затверджених тарифів на житлово-комунальні послуги витратам на їх виробництво, недостатній рівень оплати споживачами внаслідок їх низької платоспроможності. Отриманих коштів не вистачає на проведення оплати за спожиті енергоносії в повному обсязі.
З метою поглиблення демонополізації у сфері утримання житлового фонду, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг створено 360 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, що обслуговують 452 будинки загальною площею 1169,6 тис. кв. м, діють 266 будинкових комітетів та 227 житлово-будівельних кооперативів, що належать до форм самоорганізації населення. Таким чином, функціонує 853 об’єднання громадян, що належать до форм самоорганізації населення, які обслуговують 945 житлових будинків (станом на 01.01.2012 р. було створено 623 об’єднання громадян, які відносяться до форм самоорганізації населення).
Діють 10 управляючих компаній, у тому числі у м. Кременчуці – 2 (в управлінні яких знаходиться 1 177 будинків), у м. Комсомольську – 5 (210 будинків), у м. Полтаві – 3 (111 житлових будинків). Усього управляючими компаніями та приватними підприємствами обслуговується 4 738,7 тис. кв. м житлової площі, що становить 43,1% від загальної площі житлового фонду області.
Відсутність системи підготовки професійних управителів нерухомістю є однією з причин повільного створення повноцінного ефективного власника багатоквартирного житлового будинку (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлові кооперативи, житлово-будівельні кооперативи тощо.)
Створення такої системи підготовки кадрів є одним із шляхів вирішення проблеми відсутності ринку послуг з професійного управління нерухомістю, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
На підставі здійсненого аналізу члени постійної комісії ухвалили відповідні стимулюючі Рекомендації та ініціювали проведення цільового спільного засідання з однопрофільними постійними комісіями Полтавських міської та районної рад, де опрацювати проблематику функціонування житлово-комунального господарства обласного центру та приміських територіальних громад.
Під час зібрання обговорено й стан співпраці обласних підприємств житлово-комунального господарства з міськими та сільськими радами, на території яких вони надають послуги.
Шляхи удосконалення цієї роботи запропоновано додатково розглянути на спільному засіданні з постійною комісією обласної ради з питань екології та раціонального природокористування.
Депутати, також, підтримали по суті подання голови облдержадміністрації про продовження термінів дії трудових контрактів з генеральним директором комунального підприємства «Полтававодоканал» Олегом Кретовичем та директором комунального підприємства «Лубнитеплоенерго» Володимиром Сахном.

 

 
За матеріалами: Сайт ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Адреса ресурсу: http://oblrada.pl.ua/
Адреса матеріалу: Під контролем громади – регіональне ЖКГ

Графік підготовки котельних, ЦТП та теплових мереж до опалювального сезону 2013 / 2014 рр.

ГРАФІК
підготовки котельних, ЦТП та теплових мереж

до опалювального сезону 2013 / 2014 рр. по м. Полтава,
погоджений з виконавчим комітетом Полтавської міської ради

№ п/п

Адреса котельних та ЦТП

Дата зупинки

Дата включення в роботу

початок

кінець

КОТЕЛЬНІ та ТЕПЛОГЕНЕРАТОРНІ

1

вул. Павленківська, 14

сезонна

2

пров. Шкільний, 4

сезонна

3

вул. Горбанівська, 2

сезонна

4

вул. Сакко, 19

сезонна

5

вул. Фрунзе, 20

сезонна

6

вул. Тунельна, 16

сезонна

7

вул. Нариманівська, 47

сезонна

8

вул. Затишна, 29

сезонна

9

вул. Г. Сталінграду, 12

15.04

24.04

25.04

10

вул. Коцюбинського, 2-А

сезонна

11

пров. Спортивний, 1-А

без зупинки

12

вул. Фрунзе, 5

сезонна

13

вул. Фрунзе, 92

сезонна

14

вул. Ляхова, 12-А

14.05

23.05

24.05

15

вул. Монастирська, 9-А

14.05

23.05

24.05

16

вул. Комарова, 2-А

сезонна

17

вул. Чапаєва, 13

сезонна

18

вул. Фрунзе, 48

14.05

23.05

24.05

19

пров. Шевченка, 4

14.05

24.05

25.05

20

вул. М. Башкірцевої, 37

14.05

23.05

24.05

21

вул. М. Башкірцевої, 35

14.05

23.05

24.05

22

вул. Жовтнева, 42

сезонна

23

вул. Квітуча, 6

14.05

24.05

25.05

24

вул. Жовтнева, 77-А

20.05

30.05

31.05

25

вул. Фрунзе, 29/45

сезонна

26

вул. Р. Люксембург, 14

20.05

30.05

31.05

27

вул. Пролетарська, 27

20.05

30.05

31.05

28

Левада – 4

сезонна

29

Левада – 2

сезонна

30

вул. Ціолковського, 8

20.05

17.06

18.06

31

вул. Жовтнева, 26/14

сезонна

32

вул. Пушкарівська, 22

сезонна

33

вул. Баленка, 7

27.05

07.06

08.06

34

вул. Гожулівська, 18

27.05

07.06

08.06

35

вул. Лагоди, 3

27.05

06.06

07.06

36

вул. В. Тирнівська, 22-А

03.06

10.06

11.06

37

вул. Фрунзе, 107

03.06

13.06

14.06

38

вул. Кагамлика, 35

03.06

17.06

18.06

39

майд. Незалежності, 16

06.06

14.06

14.06

40

вул. Курчатова, 11

03.06

14.06

15.06

41

вул. Н. Левицького, 9

03.06

17.06

18.06

42

вул. Жовтнева, 7

сезонна

43

вул. Горького, 56

сезонна

44

вул. Шв. Могила, 24

сезонна

45

вул. Леніна, 112

10.06

20.06

21.06

46

вул. Леваневського, 5

10.06

20.06

21.06

47

Левада – 1

10.06

20.06

21.06

48

вул. Вавілова, 2

10.06

20.06

21.06

49

вул. Чорновола, 2-Б

01.07

09.07

10.07

50

вул. Червонофлотська, 14

сезонна

51

вул. Сільскогосподарська,21

01.07

11.07

12.07

52

вул. Ст. Кондратенка, 5/9

01.07

11.07

12.07

53

вул. Володарського, 7-В

01.07

15.07

16.07

54

вул. Комсомольська, 37

01.07

15.07

16.07

55

вул. Коваля, 6

02.07

16.07

17.07

56

вул. М. Бірюзова, 90

08.07

18.07

19.07

57

пров. Космічний, 9

09.07

23.07

24.07

58

вул. Монастирська, 6

15.07

29.07

30.07

59

Левада – 3

15.07

25.07

26.07

60

просп. Першотравневий, 24

15.07

25.07

26.07

61

вул. Ст. Поділ, 12

15.07

25.07

26.07

62

вул. Леніна, 45

сезонна

63

вул. Гребінки, 26

22.07

01.08

02.08

64

вул. Медична, 1

сезонна

65

вул. Червоноармійська, 7

02.08

09.08

09.08

66

вул. Фрунзе, 124

05.08

15.08

16.08

67

вул. Леніна, 61

05.08

15.08

16.08

68

просп. Першотравневий, 13

сезонна

69

вул. Патлаївська, 37

сезонна

70

пров. Спортивний, 3

сезонна

71

вул. Енгельса, 27

05.08

19.08

20.08

72

пров. Інтернаціональний, 5

05.08

19.08

20.08

73

вул. Низова, 8

сезонна

74

вул. Леніна, 91

12.08

22.08

23.08

75

вул. Нариманівська, 2

12.08

22.08

23.08

76

вул. Клінкерна, 1

сезонна

77

вул. Фрунзе, 68

27.08

05.09

06.09

78

вул. Сінна, 40/2

сезонна

79

вул. Комсомольська, 7

27.08

05.09

06.09

ЦЕНТРАЛЬНІ ТЕПЛОВІ ПУНКТИ

1

ЦТП – Г. Сталінграду, 12

15.04

24.04

25.04

2

ЦТП – Сади – 3

17.04

29.04

30.04

3

ЦТП – Огнівська, 6

17.04

29.04

30.04

4

ЦТП – Панянка, 36

20.05

30.05

31.05

5

ЦТП – Освітянська, 5

20.05

17.06

18.06

6

ЦТП – Освітянська, 6

20.05

17.06

18.06

7

ЦТП – Ціолковського, 40

20.05

17.06

18.06

8

ЦТП – 34

20.05

17.06

18.06

9

ЦТП – 35

20.05

17.06

18.06

10

ЦТП – Ст. Фронту, 29

20.05

17.06

18.06

11

ЦТП – 71

20.05

17.06

18.06

12

ЦТП – Фурманова, 8

20.05

17.06

18.06

13

ЦТП – 28

20.05

17.06

18.06

14

ЦТП – Грушевського, 10

20.05

17.06

18.06

15

ЦТП – Гожулівська, 17

27.05

07.06

08.06

16

ЦТП – Баленка, 7

27.05

07.06

08.06

17

ЦТП – Комарницького, 5-А

27.05

07.06

08.06

18

ЦТП – Фрунзе, 241

27.05

06.06

07.06

19

ЦТП – Кагамлика, 35

03.06

17.06

18.06

20

ЦТП – Красіна, 118

10.06

20.06

21.06

21

ЦТП – Курчатова, 11

03.06

14.06

15.06

22

ЦТП – Левада – 2

10.06

20.06

21.06

23

ЦТП – Головка, 4

10.06

20.06

21.06

24

ЦТП – Рибальський, 12

10.06

20.06

21.06

25

ЦТП – М. Бірюзова, 86

08.07

18.07

19.07

26

ЦТП – Леніна, 6

15.07

29.07

30.07

27

ЦТП – Госпітальний, 6

15.07

29.07

30.07

28

ЦТП – Левада – 3

15.07

25.07

26.07

29

ЦТП – Левада – 4

15.07

25.07

26.07

30

ЦТП – 68

22.07

31.07

01.08

31

ЦТП – Енгельса, 25-А

05.08

19.08

20.08

32

ЦТП – Шевченка, 73

05.08

19.08

20.08

ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ

1

від ТП – 30

20.05

17.06

18.06

2

від ТП – 48

20.05

17.06

18.06

НАСОСНІ

1

вул. Фрунзе, 139

03.06

17.06

18.06

2

б-р. Конєва, 3

10.06

20.06

21.06

Адміністрація ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО»