2014-07-17
Заощаджувати можна на всьому. І витрати на тепло — не виняток
Завершуючи серію публікацій, у яких видання розповідало про причини та наслідки цьогорічного підвищення тарифів на теплову енергію, ми зустрілися з генеральним директором підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимиром Чернявським, котрий, зрештою, і розставив остаточно всі крапки над «і» у такому болючому для багатьох полтавців питанні, як зростання нарахувань у щомісячних платіжках підприємства.
Зекономити на гарячому водопостачанні допоможуть лічильники
— Тарифи вже встановлені, затверджені і частково набрали чинності, але цей процес відбуватиметься у декілька етапів, — розпочав Володимир Олександрович.
Нагадаємо, з 1 липня зросли тарифи на теплову енергію та послугу централізованого гарячого водопостачання.
Протягом багатьох років у розрахунках за гарячу воду споживачі сплачували окремо: водоканалу, власне за воду, що потім підігрівалась, а теплоенерго — за її підігрів.
— З 1 липня цього року населення розраховуватиметься за гарячу воду як за товар: тобто і за воду, і за її підігрів оплата здійснюватиметься одним платежем на рахунок «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО», — пояснив Володимир Чернявський. — Якщо ж говорити про вартість гарячої води, то вона сукупно зросла більш ніж у два рази. З одного боку, до тарифу була включена вартість самої води, з іншого, — майже на 46 відсотків зросла вартість теплової енергії, за рахунок якої відбувається підігрів. Третій чинник — застосування нашим підприємством при розрахунках з населенням, за умови відсутності лічильника гарячої води, норм обсягів її споживання, затверджених рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради. У відповідності із зазначеним рішенням добова норма споживання гарячої води становить 120 літрів на кожну зареєстровану особу. У загальному підсумку всі ці зміни і дали таке суттєве для кожного полтавця підвищення вартості послуги. Тому сьогодні споживачам без лічильника нарахування за гарячу воду становлять майже 93 грн на кожну людину протягом місяця. На моє глибоке переконання, найраціональнішим кроком для тих полтавців, у кого до сьогодні не було лічильників на воду, має стати їх встановлення, до того ж це стане гарним стимулом до ощадного використання гарячої води. Практика показує, що попри нормативно встановлену добову норму у 120 літрів, середньостатистичний полтавець, котрий отримує послугу підприємства з наявністю лічильника гарячої води, за добу споживає не більше 40 літрів. Таким чином період окупності лічильника становить 2-3 місяці, в залежності від кількості зареєстрованих осіб. До того ж з’являється реальна можливість суттєво скоротити витрати на оплату послуг.
За опалення необхідно буде платити багато, але тільки півроку
Що стосується опалення, то зростання його вартості становило майже 46 відсотків. На сьогодні понад 95 відсотків споживачів підприємства розраховуються за централізоване теплопостачання за нормами споживання, тобто в розрахунку на квадратний метр опалювальної площі.
— У Полтаві протягом багатьох років діяв і дотепер поки що продовжує діяти так званий одноставковий тариф на опалення — коли населення за тепло, спожите в опалювальному періоді, розраховувалося рівними частинами протягом усього календарного року, — продовжив генеральний директор «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО». — Тобто значною мірою підприємство кредитувало своїх споживачів, надаючи послугу опалення протягом шести місяців, а оплату за неї отримувало протягом дванадцяти місяців. З початком нового опалювального періоду ми, на вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі Нацкомпослуг), будемо змушені перейти на так званий сезонний тариф. На практиці це означає, що нарахування, а отже і розрахунки полтавців за спожите тепло, проводитимуться тільки протягом опалювального періоду. І якщо опалення квадратного метра до сьогодні коштувало 3,04 грн щомісяця протягом року, то з подорожчанням з 1 серпня воно вже мало б коштувати — 4,42 грн. Але з 1 серпня наше підприємство вже не матиме щомісячного тарифу. А новий тариф передбачає нарахування за послугу опалення тільки в опалювальному сезоні. Тобто, відтепер протягом шести місяців населення буде змушене сплачувати 8,83 грн за кожний квадратний метр опалювальної площі. Зауважу, що це не наша ідея, а вимога Нацкомпослуг.
Істотне покращення якості послуг теплопостачання — робота не одного дня
Підприємство вже кілька років докладає постійних і досить значних зусиль, щоб якість послуг централізованого теплопостачання, передусім житлового сектора та об’єктів соціального спрямування, відчутно покращувалася. Але навіть попри величезний обсяг виконаних робіт, рапортувати вже сьогодні про «видатні досягнення» на цьому поприщі поки що зарано. І, на превеликий жаль, цьогорічна зміна тарифів на послуги теплопостачання жодним чином не пов’язана зі значним поліпшенням якості самих послуг.
— Наш першочерговий обов’язок — забезпечення стабільного надання послуг належного рівня і якості, — наголошує Володимир Чернявський. — Проблема ж полягає у тому, що підвищення рівня тарифів жодним чином не впливає на рівень фінансових надходжень до підприємства та, відповідно, збільшення об’єму коштів, які «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» може спрямувати на модернізацію і реконструкцію технологічного обладнання та впровадження інноваційних технологій. Протягом багатьох років тарифи на теплову енергію залишалися дотаційними, тобто значну частину загальної вартості послуг дотувала держава шляхом виділення субвенцій на покриття різниці в тарифах. По нашому підприємству рівень відшкодування собівартості виробництва теплової енергії діючими на сьогодні тарифами становить менше 80 відсотків. Різниця донедавна накопичувалася за рахунок збільшення заборгованості за спожитий газ, і держава щороку компенсувала власними коштами цю суму газопостачальним підприємствам. У зв’язку з цим, обсяги фінансування підприємств галузі комунальної теплоенергетики, за рахунок яких забезпечувалася безаварійна експлуатація виробничих потужностей та проведення оновлення і модернізації виробничого процесу, залишалися практично незмінними. Щоправда, витратна частина на проведення поточних ремонтів щороку за таких обставин тільки зростає. Тому розраховувати на те, що одночасно зі збільшенням тарифу відбудуться суттєві зміни у питаннях якості послуг, на жаль, ми не можемо. Але це та робота, якою ми займаємося постійно, проте розрахована вона навіть не на місяці, а на роки.
Із багатьох причин ситуація в галузі сьогодні така, що потребує дуже серйозних інвестицій, щоб одномоментно привести технічний стан технологічного обладнання до рівня, який би надав можливість забезпечити послуги належної якості в оселі у кожного споживача.
Індивідуальне опалення: економія за рахунок інших
Щодо питань самовільного облаштування окремими власниками помешкань індивідуального поквартирного опалення у багатоквартирних житлових будинках, які від початку проектувалися під централізоване опалення (далі ЦО), Володимир Чернявський залишається його категоричним противником.
— Є кілька причин цього, – говорить він. — По-перше, система ЦО має високу надійність і ефективність. Багатоквартирні будинки спроектовані і розраховані передусім на те, що у кожному під’їзді по кожному зі «стояків» експлуатуються виключно ті радіатори, котрі передбачені у проектній документації і підтверджені відповідними розрахунками. Якщо ж кілька мешканців цього будинку відключаються від ЦО, це автоматично створює незручності, а інколи і проблеми іншим мешканцям житлового будинку, бо система не була розрахована на такі конструктивні зміни. І виправити їх або компенсувати якимись технічними заходами далеко не завжди є можливим. Як наслідок, в одних оселях температура теплоносія у батареях підвищується і вони страждають від «перетопу», а от у інших навпаки — стає прохолодніше. І, звичайно, з’являються нарікання на якість теплопостачання. Тобто мова йде про технічні наслідки самовільного втручання у внутрішньобудинкову систему ЦО.
Керівник наголошує на тому, що у переважній більшості випадків оселі, де встановлюють «автономку», оточені з усіх боків іншими квартирами, які опалюються через систему ЦО.
— У нас у Полтаві і в інших містах України кілька разів проводилися дослідження, коли окремі квартири багатоквартирного житлового будинку взимку просто відключали від системи ЦО, — говорить Володимир Олександрович. — І в цих помешканнях, навіть попри відсутність опалення та значне зниження температури зовнішнього повітря, температура в приміщенні залишалася вищою за +10 градусів за шкалою Цельсія. Фактично ці «відключені» квартири опалювалися сусідами, а значить і теплопостачальним підприємством. Тому коли, «ентузіасти індивідуального опалення» говорять про те, що у них є економія, треба розуміти, що ця економія відбувається виключно за рахунок їх сусідів.
Наступний аспект полягає у тому, що газові мережі, якими обладнані житлові будинки, розраховані на невелике навантаження: в обсягах сумарного споживання газу через конфорки газових плит усього житлового будинку.
— Обсяги споживання газу побутовими котлами системи індивідуального опалення у рази перевищують ті розрахункові потужності, під які будувалися газові мережі, — деталізує Володимир Олександрович. — Тобто якщо в будинку один, два, три споживачі встановлять таке обладнання, то візуально різниці начебто і не видно, але дуже швидко збільшується ймовірність того, що при підключенні наступного котла газу не вистачить не тільки для котлів, а й для газових плит. І це, повірте, не перебільшення.
До всього, слід зауважити, що будинки, які проектувалися з використанням ЦО, не мають ні димоходів, ні каналів для відведення значних обсягів продуктів згоряння. Аматори «викидають» димохід у кватирку або виводять «димову» трубу в отвір у стіні поряд із котлом. Внаслідок цього всі продукти згоряння з нижніх поверхів через відчинені кватирки та вікна потрапляють у помешкання сусідів, які мешкають вище.
За словами Володимира Чернявського, уявна економія при використанні індивідуального поквартирного опалення значною мірою ґрунтується і на суттєвій різниці між вартістю газу для населення та для підприємств галузі теплокомуненерго на потреби того ж таки населення.
— Вартість газу для населення донедавна становила 725 гривень за тисячу кубометрів, а для комунальних підприємств теплопостачання 1 309 гривень, — пояснює він. — Різниця майже двократна — нерозумний підхід з боку держави. Зрозуміло, що при такій різниці вартості газу для власного споживання населенням у побуті і для спалювання в котельних теплоенерго на потреби населення — «економія» буде очевидною. Я переконаний, що вартість газу для роздрібних побутових споживачів має бути вищою, ніж для теплопостачальних підприємств. В усьому світі так і працюють: оптові ціни нижчі за роздрібні. До того ж часу, поки у нас буде така неузгодженість між вартістю газу для населення і для підприємств теплоенерго на потреби того ж населення, ця проблема не втрачатиме своєї гостроти, спокушаючи окремих ентузіастів «пограти в економіку».
Ще раз про енергозбереження
Платити менше за теплопостачання можливо, але можливо це тільки за рахунок підвищення енергоефективності та широкого впровадження енергозбереження. І ці заходи повинні проводитися системно.
— Системність заходів підвищення енергоефективності складається передусім з двох взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих частин: по-перше, заходів на етапі виробництва (заміна неефективного теплогенеруючого обладнання на сучасне, з високим коефіцієнтом ККД, автоматичним регулюванням та іншими технічними інноваціями, які дозволяють з максимальною ефективністю використовувати енергоносії та мінімізувати втрати тепла на так звані власні потреби) і, по-друге, на етапі транспортування (заміна теплових мереж на високотехнологічні з попередньою ізоляцією, щоб зменшити рівень втрат тепла в мережі на шляху до споживача), — підкреслює генеральний директор «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО».
Проте основні втрати теплової енергії, а отже і коштів, все ж фіксуються на боці споживача: голі незаізольовані трубопроводи у підвалах багатоповерхівок, розбиті вікна, неутеплені двері під’їздів, які ніколи не закриваються, тощо.
Звичайно, ідеальна, з точки зору енергоефективності та енергоощадності, економія можлива тільки після повної термомодернізацїї самих житлових будинків, тобто їх утеплення. Очевидно, що це дуже дорого… Проте сидіти склавши руки все одно не можна — необхідно виконувати хоча б ті заходи, які не потребують таких значних коштів. Хоча все одно обійтися без залучення до¬даткових кредитних ресурсів не вийде.
— Вже більше року ми системно працюємо над залученням закордонних інвестицій, зокрема на модернізацію найбільшої котельні у місті по вулиці Ціолковського, 8, разом з її інфраструктурою, — резюмує Володимир Чернявський. — Буквально зараз проводяться консультації з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку. Ці інвестиції якраз і будуть спрямовані на підвищення енергоефективності за рахунок заміни котельного обладнання, теплових мереж, установлення індивідуальних теплових пунктів безпосередньо у житлових будинках. Очікуваний загальний обсяг інвестицій — 15 мільйонів євро. Перші транші цих кредитних коштів ми розраховуємо отримати вже через рік.
У довгостроковій перспективі успішна економія за рахунок зменшення обсягів споживання газу, мінімізації втрат тепла у мережах, підвищення енергоефективності систем централізованого опалення будинків надасть можливість підприємству істотно знизити собівартість послуги централізованого опалення та суттєво підвищити її якість.
Оксана ХАНАС
2014-07-31
— Тарифи, що діють у липні й серпні, справді відрізняються між собою, — розпочав Володимир Георгійович. — 3 1 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, (далі Нацкомпослуг) змінила тарифи на постачання гарячої води. На опалення ж залишили їх на попередньому рівні, тобто 3,04 грн за кв. м опалювальної площі протягом року.
