2015-06-03
«Незрозуміла логіка зачарованого кола:
для збільшення надходжень до держбюджету підвищують вартість природного газу, а істотне підвищення вартості теплової енергії, викликане цим, компенсують субсидіями й компенсаціями»
У середу, 27 травня, в актовій залі адміністративного корпусу ПОКПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» відбувся День відкритих дверей, де представники громадськості нашого міста мали змогу взяти участь у відвертій розмові з провідними фахівцями підприємства-теплопостачальника. Незважаючи на те, що подію анонсували заздалегідь, а багатьох представників громадських організацій запросили на зустріч, написавши їм офіційного листа й до того ж поінформувавши додатково телефоном, більшість запрошених (на подив організаторів заходу, яких останні постійно звинувачують у відсутності діалогу з громадськістю) згаданий захід відверто проігнорувала. Хоч він мав на меті розставити всі крапки над «і» у багатьох резонансних питаннях, що турбують сьогодні полтавців та неодноразово використовувалися окремими громадськими організаціями міста з метою спровокувати суспільне невдоволення
— Зважаючи на важливість винесених на розгляд питань, ми знайшли можливість викроїти час у виробничому процесі, підготували унаочнення й, чесно кажучи, розраховували на активнішу участь зацікавлених осіб. Звичайно, хотіли, аби нас почули не лише громадськість, а й обласне керівництво, — висловив побажання заступник генерального директора з економіки та фінансів комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Олександр Олексенко. — Мені й раніше здавалося, що вся ота бурхлива «діяльність» окремих представників громадськості навколо нашого підприємства, які переконують нас та депутатів обласної ради, що саме вони виражають думку всієї місцевої громади, не переслідує за мету встановлення справедливих тарифів, а, найімовірніше, має політичне забарвлення, адже не за горами вибори. Схоже, декому важливий не результат, а сам процес. Що ж, на цьому не зупинимося — шукатимемо якісь інші формати зустрічей, аби врешті-решт достукатися до свідомості та здорового глузду наших «активістів».
Незважаючи на те, що «найактивніші» з громадських активістів не виправдали сподівань, День відкритих дверей усе ж таки відбувся, і ті, хто знайшов час, щоб відвідати підприємство, виявилися справді зацікавленими в діалозі із представниками підприємства-теплопостачальника й одержали вичерпні відповіді на свої запитання.
На самому початку головний інженер «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимир Пасічко докладно зупинився на специфіці виробничої діяльності підприємства, технічних особливостях виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а потім усі присутні одностайно зійшлися на думці, що кращою формою подальшого спілкування буде все ж таки діалог.
«ДО ТАРИФУ НА ГАЗ — ДУЖЕ БАГАТО ЗАПИТАНЬ»
— Нещодавно ми мали можливість ознайомитися з висновками депутатської комісії Верховної Ради про те, що тарифи на теплову енергію економічно не обґрунтовані й суттєво завищені на рівні держави. То чи можна очікувати, що для полтавців ціна на централізоване теплопостачання й постачання гарячої води знизиться? — першим було запитання від журналістів.
Олександр Олексенко: — Запитання, завищені тарифи чи ні, є риторичним. Адже, як неодноразово наголошувалося, основною складовою тарифу на централізоване теплопостачання є тариф на природний газ, який встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), за поданням НАК «Нафтогаз України». На моє особисте переконання, до тарифу на газ — дуже багато запитань. Враховуючи ж те, що частка вартості природного газу у тарифі на теплову енергію становить понад 60 відсотків, будь-яке коливання в той чи інший бік, зрозуміло, призводить до відчутного збільшення чи зменшення тарифу на централізоване теплопостачання. Мені, як економісту, не зрозуміла позиція держави, коли, з одного боку, для збільшення надходжень до державного бюджету збільшують рентну плату, що призводить до подорожчання природного газу і, як наслідок, теплової енергії, а з іншого — виділяють колосальні суми з державного бюджету на субсидії, компенсації тощо. Виходить, в одну кишеню додаємо, а з іншої — віддаємо. До того ж, на превеликий жаль, ми й досі не мали методики перерахунку платежів від населення відносно середньої температури за опалювальний період, хоч неодноразово зверталися з цього приводу і до профільного Міністерства, і до НКРЕКП. Нині ж є надія, що така методика найближчим часом набуде законної сили, тож, сподіваємося, за опалювальний сезон 2014-2015 років споживачі вже матимуть такий перерахунок.
— Наразі ваше підприємство, як і обіцяло, починає встановлювати прилади обліку теплової енергії у будинках містян. Проте в останніх виникає запитання, чому лічильники вони мають придбати за власний кошт.
Олександр Олексенко: — Хоч ми неодноразово зазначали, що альтернативи лічильникам немає, до 2013 року позиція і профільного Міністерства, і НКРЕКП була такою: встановлення лічильників є проблемою споживача. Нині ж Національна комісія змінила підхід до цього питання, погодившись на те, щоб встановлення будинкових лічильників та їхня повірка відбувалися за кошт надавача послуг. Отже, щоб одномоментно встановити будинкові лічильники тепла всім споживачам нашого підприємства за сьогоднішніми цінами, потрібно понад 40 мільйонів гривень. НКРЕКП рекомендує спрямовувати на встановлення приладів обліку теплової енергії не менше 25 відсотків коштів інвестиційної програми. У нашому випадку — це близько 6 мільйонів гривень. Зрозуміло, що підприємство займатиметься встановленням будинкових приладів обліку теплової енергії, але так само зрозуміло, що чекати, доки воно встановить лічильники за власний кошт, доведеться дуже довго. Тому вже зараз ми пропонуємо наступний вихід із ситуації: споживачі за власні кошти купують будинковий лічильник теплової енергії (на сьогодні його вартість становить 18-20 тисяч гривень), а підприємство розробляє проектну документацію та встановлює його (загальна вартість зазначеного комплексу робіт також становить 18-20 тисяч гривень). Іще раз наголошую: щодо того, аби наші споживачі могли реально впливати на суми у платіжках за послуги підприємства, альтернативи приладам обліку теплової енергії не існує. Більше того, разом зі встановленням будинкових лічильників тепла обов’язково потрібно встановлювати й регулятори, аби споживач мав змогу впливати на ситуацію: той, хто обмежений у коштах, міг «прикрутити кран», а той, хто і взимку воліє ходити по квартирі, як кажуть у народі, в майці та трусах, — будь ласка, але при цьому нехай і сплачує за тепло відповідно. Вважаю, питанням встановлення приладів обліку теплової енергії має опікуватися й держава. Адже, з огляду на зовсім невеликий відсоток встановлених лічильників теплової енергії, відбувається колосальне необліковане споживання теплової енергії, а за цим стоїть природний газ, який ми купуємо значною мірою за кордоном, у тому числі й у країни-агресора. Тож, на мій погляд, державні програми щодо тотального встановлення лічильників теплової енергії конче необхідні. Це можуть бути, скажімо, програми кредитування із залученням державних банків. На жаль, поки що якихось відчутних кроків у цьому напрямку з боку держави ми не спостерігаємо. Інакше це питання можна було б зняти з порядку денного в найкоротший термін.
Володимир Пасічко: — Хочу зазначити, що мешканці 10-ти багатоповерхівок нашого міста вже звернулися до нашого підприємства з протоколом загальних зборів, у якому підтвердили свою згоду на участь у програмі спільних дій, запропонованих підприємством. Зараз вирішуються організаційні питання щодо збору коштів, необхідних для придбання будинкового лічильника тепла. До речі, в одному з будинків, що на вулиці Коцюбинського, 51, такий лічильник уже придбали, і наразі тривають роботи з його встановлення. Додам, що цього року ми змушені були виключити з інвестиційної програми реконструкцію та заміну тепломереж, насосних станцій тощо, свідомо спрямувавши майже 2 мільйони коштів на встановлення будинкових лічильників теплової енергії. Цим самим хочемо довести, що не тільки споживачі, а й ми в цьому дуже зацікавлені.
У КРАКОВІ НАВІТЬ В ОКРЕМИХ МІКРОРАЙОНАХ — РІЗНІ ТАРИФИ
— Чому в наших домівках після 12-ї години ночі й до 6-ї ранку відсутня гаряча вода регламентної температури?
Володимир Пасічко: — Із чим це пов’язано? Річ у тім, що наші котельні побудовані таким чином, що технічно не можуть забезпечити постачання гарячої води в нічний час, коли подекуди водорозбір не перевищує 100 літрів за годину. Щоб забезпечити таку роботу, нам потрібно їх реконструювати, а це, у свою чергу, потребує значних фінансових вливань. Хоч запитання слушне, і ми зацікавлені в тому, щоб споживач мав максимальний спектр послуг нашого підприємства. Але, на жаль, нинішній стан обладнання не дозволяє здійснювати цілодобове постачання гарячої води. Вважаю за необхідне зазначити, що в чинному тарифі на централізоване постачання гарячої води закладене саме 18-годинне надання цієї послуги.
— Найбільшим виробником теплової енергії в Полтавському регіоні є Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Цікаво, що в «КРЕМЕНЧУКТЕПЛОЕНЕРГО», що купує теплову енергію в ТЕЦ, витрати на природний газ значно менші.
Володимир Пасічко: — Кременчуцька ТЕЦ виробляє електричну та теплову енергію, а там зовсім інший розподіл витрат енергоресурсів. А «КРЕМЕНЧУКТЕПЛОЕНЕРГО», у свою чергу купуючи теплову енергію в ТЕЦ, не несе затрат на закупівлю природного газу, тому структура тарифу там геть інша. Але натомість з’являється інша складова: затрати на закупівлю теплової енергії. Ми ж теплову енергію виробляємо з природного газу самостійно й забезпечуємо повний цикл: виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
— Ваше підприємство є виробником теплової енергії не тільки в Полтаві, а й у кількох райцентрах. При цьому тариф для населення є середнім — однаковим для всіх територіальних одиниць. Чи розглядалося питання про те, щоб обраховувати тарифи окремо для кожної території?
Олександр Олексенко: — Справді, витрати підприємства з надання послуг у Полтаві й чотирьох райцентрах області, де воно також надає послуги, дещо відрізняються. А чинний на сьогодні середній тариф на послуги підприємства — вимога НКРЕКП. Для себе ми робили оціночні підрахунки: якщо нашому підприємству доведеться встановлювати тарифи окремо для обласного центру, то вони зменшаться, порівняно із сьогоднішніми, приблизно на 1,4 відсотка. При цьому до 30-ти відсотків зростуть для жителів районних центрів. Але потрібно розуміти, що останні споживають менше 5 відсотків теплової енергії, що виробляється нашим підприємством протягом календарного року.
— От, скажімо, у Кракові навіть в окремих мікрорайонах — різні тарифи. Мабуть, колись до цього прийдемо й ми. То, може, потрібно вже зараз вести про це мову?
Олександр Олексенко: — Щодо досвіду Польщі, то там, як і в більшості європейських країн, питання встановлення тарифів віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування. В Україні ж таку можливість у громади відібрали й передали НКРЕКП, якій, попросту кажучи, легше встановити середній тариф. Хоча ми вважаємо, що встановлення економічно обґрунтованих тарифів для кожної громади було б більш доцільним та справедливим.
Володимир Пасічко: — До речі, розрахунок тарифів починається з кожної котельні. І головне, що ми подаємо розрахунки по кожній котельні окремо. Тож якби в НКРЕКП було таке бажання, споживачі послуг кожної котельні могли б мати свій власний тариф. Проте наразі такої нормативної бази немає.
— Деякі очільники ОСББ не проти б на правах пайовиків взяти котельні у свою власність. А чи готове ваше підприємство їх передати?
Олександр Олексенко: — Маємо розуміти, що ці котельні не наші. Це власність територіальної громади. І якщо споживачі вирішать розпоряджатися власністю самостійно, то які ми маємо підстави їм перешкоджати? Проте необхідно пройти певну процедуру, найперше — звернутися до обласної ради. Ми ж з усього пакету документів маємо надати лише згоду та акт інвентаризації наявного обладнання. А далі все вирішує Фонд держмайна.
— Чи можлива тарифікація залежно від кількості не квадратних метрів, а гігакалорій теплової енергії на підставі енергетичних паспортів?
Олександр Олексенко: — За нинішньої нормативної бази — неможлива. Бо НКРЕКП встановила два тарифи: за гігакалорію — у тому разі, якщо є прилад обліку теплової енергії, і за квадратний метр — якщо лічильника немає.
Володимир Пасічко: — Відмовлятися від виготовлення енергетичних паспортів все ж не потрібно, бо, думаю, рано чи пізно ми до них прийдемо. Якщо юридичні особи чи бюджетні споживачі надають нам такий паспорт, ми використовуємо його при розрахунку тарифів. Для населення ж така правова можливість на сьогодні відсутня. Хоч запитання слушне. Адже будинки різні: панельні аж ніяк не порівняти із сучасними цегляними, де теплозахисні показники принаймні втричі вищі. А загалом варто встановити лічильник теплової енергії — і все стане на свої місця. На жаль, в Україні досі відсутня й нормативна база стосовно застосування розподілювача теплової енергії. Зараз при НКРЕКП створена робоча група, в її роботі бере участь і наш генеральний директор, оскільки наше підприємство увесь час вносить якісь пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази, яка, що гріха таїти, є недосконалою. Так-от, одне з питань, яке ми просимо вирішити, — це узаконення застосування цих розподілювачів.
«МИ ВІДМОВЛЯЄМОСЯ ВІД ТОГО, ЗА ЧИМ ІНШІ БЕЗУСПІШНО РОКАМИ СТОЯТЬ У ЧЕРЗІ»
— Нещодавно Полтавське обласне відділення Антимонопольного комітету України оштрафувало «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО». Прокоментуйте, будь ласка, у чому тут річ.
Олександр Олексенко: — Ідеться про включення до тарифів на постачання гарячої води вартості періодичної повірки відповідних лічильників. Ця проблема не є унікальною для нашого підприємства, і ми повідомляли про неї НКРЕКП, однак остання на це не відреагувала. Проте відреагувало територіальне відділення АМКУ, наклавши штраф на підприємство в розмірі 68 тисяч гривень. Абсолютно точно хочу вас запевнити, що з цими звинуваченнями ми категорично не погоджуємося та в найкоротший термін оскаржуватимемо їх у суді, адже, будучи комунальним підприємством, яке функціонує винятково за рахунок коштів споживачів наших послуг, згадану суму з більшою користю могли б використати для заміни ділянки тепломереж чи встановлення лічильників теплової енергії.
— Запитання стосується кредиту, який «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» збиралося взяти в ЄБРР для модернізації найпотужнішої в Полтаві котельні. Оскільки обласна рада поки що не підтримала цього проекту, як це позначиться на роботі вашого підприємства?
Олександр Олексенко: — Згаданий проект передбачав колосальний обсяг робіт. Тож, на перший погляд, ми позбулися лише додаткового головного болю. А от як це позначиться на наших споживачах і, врешті-решт, на іміджі всієї області? Відповідь очевидна: вкрай негативно. Адже ми відмовилися від того, за чим інші області нашої країни роками безуспішно стоять у черзі… Споживачі не отримають 5 мільйонів євро грантових коштів на встановлення на будинки індивідуальних теплових пунктів, що забезпечують від 7-ми до 30-ти відсотків економії споживання тепла, а отже, зниження платежів за теплову енергію. Держава ж не отримає економії 15-ти мільйонів кубічних метрів природного газу на рік, що у грошовому еквіваленті за сьогоднішніми цінами становить близько ста мільйонів гривень. Ми ще коли починали цю роботу щодо залучення коштів європейських фінансових установ, розуміли, що ніхто за неї нам не подякує. Проте нічого не робити було б нечесним по відношенню до нашого споживача. Тож ми сподівалися, що депутати нас підтримають. Та, на мою думку, хтось із них, мабуть, не надто зацікавлений у зниженні споживання природного газу. Хто саме? Давайте зробимо роздруківку, хто з депутатів обласної ради як голосував із цього питання, і зробимо висновки.
Наприкінці розмови прошу поділитися враженнями голову Асоціації підтримки об’єднань співвласників будинків міста Полтави, очільника комісії з питань ЖКГ громадської ради при облдержадміністрації Олега Тертишника. «Мені сподобалося, що керівництво «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» досить щиро відповіло на всі запитання присутніх, — констатував він. — Усі відповіді мене цілком задовольнили. Імпонує, що підприємство рухається в напрямку зниження тарифів для населення, розглядаючи, зокрема, й можливість залучення приватного капіталу. Шкода, що депутати не вчиталися у програму співпраці «комунальників» з ЄБРР. Бо попередні висновки депутатської комісії були позитивними».
— Чому більшість очільників громадських організацій, активістів проігнорувала цей захід, для мене загадка, — зізнався голова комісії з питань промислової політики, підприємництва та інвестицій громадської ради при обласній раді Андрій Любич. — Адже обговорювалися справді важливі питання. Скажімо, от ми, громадські активісти, зі свого боку шукаємо можливість зниження тарифів за рахунок зменшення рентної плати, а також закупівлі природного газу не за граничними цінами. Для мене сьогоднішній захід був дуже корисним, на всі запитання я одержав вичерпні відповіді.
— Спілкування вийшло в тісному колі. Зате ми побачили, кому справді цікаво, що діється на підприємстві, як відбувається встановлення тарифів, а кому важливо просто погаласувати та, користуючись соціальною напругою в суспільстві, спробувати й далі розгойдувати човен, — робить висновок заступник генерального директора підприємства Олександр Олексенко. — А загалом я лишився задоволений зустріччю, дуже вдячний усім, хто завітав на неї.
Після розмови в актовій залі ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» діалог перемістився безпосередньо на котельні підприємства. Зокрема громадськості була представлена найбільша в місті котельня, що на вулиці Ціолковського, 36, навколо якої останнім часом киплять бурхливі дискусії стосовно необхідності залучення додаткових коштів на її модернізацію. А насамкінець учасники Дня відкритих дверей побували ще на двох котельнях підприємства, одна з яких, що на вулиці Жовтневій, 7, поки що лише чекає на реконструкцію з повною заміною всього теплогенеруючого обладнання, а інша, що на майдані Незалежності, 16, такої реконструкції зазнала торік і на сьогодні вже має реальні показники збільшення ефективності використання енергоносіїв та зменшення собівартості вироблення теплової енергії.
На підприємстві щиро сподіваються, що такі заходи зрештою викличуть значно більшу зацікавленість з боку місцевої громади та стануть майданчиком для відвертого й позбавленого популізму та самопіару обговорення актуальних питань, що стосуються централізованого теплопостачання нашого міста.
Ганна ЯРОВА
2015-06-26
ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» повідомляє, що 02 липня 2015 року о 9:00 в актовій залі підприємства відбудеться «круглий стіл», метою якого є обговорення умов укладання кредитного договору між ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» та Європейським банком реконструкції та розвитку в рамках реалізації проекту «Модернізація системи теплопостачання м. Полтава». 
