2012-09-13 08:00
Вже в
жовтні в Україні має стартувати новий опалювальний сезон. Підставою для його
початку є фактичний погодний режим.
Здавалося
б все просто та логічно, але в цьому році ситуація є особливою. З одного боку,
все критичнішим стає знос основних виробничих фондів, з іншого— зростає
розрив між реальною вартістю послуг і встановленими для населення тарифами.
Пікантності питанню додають й парламентські вибори, в умовах яких кожен
прорахунок в роботі вітчизняних теплокомуненерго може набути гострого
політичного забарвлення.
За
словами прем’єр-міністра Миколи Азарова, рівень готовності об’єктів ЖКГ до
опалювального сезону в середньому становить 90%. «Повністю підготувати 10%, які
залишилися, цілком реально протягом місяця. До 1жовтня в країні має бути
100-відсоткова готовність до опалювального сезону»,—
зазначив посадовець під час урядового засідання 5вересня. Оптимізм
українського прем’єра розділяє й очільник Мінрегіону Анатолій
Близнюк. Голова відомства впевнений, що в країні існує позитивна
динаміка з підготовки до нового опалювального циклу: «Питанням підготовки до
зими Мінрегіон системно займається з моменту завершення попереднього періоду. Є
стала динаміка процесу, і особливих занепокоєнь це не викликає. Минула зима
додала комунальникам досвіду оперативного реагування на позаштатні ситуації в
умовах лютих морозів». Втім, пан Близнюк визнає, що ряд регіонів все ж
відстають в темпах підготовки, мова йде про Донецьку, Львівську, Херсонську,
Луганську, Чернігівську області та Крим.
Теплоенергетики
та представники місцевої влади також вважають цілком реальним вчасно розпочати
новий сезон. «Стан підготовки до опалювального сезону знаходиться на належному
рівні. Немає проблем, на підставі яких можуть бути занепокоєння або сумніви в
своєчасному початку опалювального періоду, та в його нормальному проходженні»,—
розповів «У.К.» генеральний директор ПОКВПТГ«ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимир Чернявський.
Слова комунальника підтверджує й перший заступник голови Полтавської
облдержадміністрації Віктор Животенко. За його даними, рівень готовності
області є середнім по Україні та складає близько 90%. Про намір вчасно
запустити тепло в оселі українців говорять й у Львівській облдержадміністрації,
де рівень підготовки до зими не поступається полтавським показникам.
Водночас,
вчасна подача тепла зовсім не гарантує, що опалення в наших оселях
«протримається» до весни. І найбільшою проблемою, що може поставити під загрозу
подальше проведення опалювального сезону, учасники ринку називають
невідповідність встановлених тарифів з реальною собівартістю теплової енергії,
яку отримують споживачі. Оскільки, встановлена НКРЕ гранична вартість природного газу, що використовується
для виробництва теплової енергії та поставки її побутовим споживачам складає
1309грн, а складова газу в тарифах на теплову енергію для населення сягає
лише 894грн/тис.куб.м. Як наслідок, споживачі покривають
своїми коштами лише частину від встановленої державним регулятором вартості
природного газу. В результаті чого формується заборгованість підприємств
теплоенергетики за спожитий газ на рівні 10млрдгрн, що складає половину від загальної заборгованості усіх
підприємств галузі ЖКГ.
Не
менш великим у комунальників є рівень і дебіторської заборгованості: різні
категорії споживачів заборгували підприємствам 12,8млрдгрн,
з яких левова частка – 9млрдгрн.
винне населення. За словами Анатолія Близнюка,
найбільший обсяг заборгованості є в Донецькій (1,8млрдгрн),
Харківській (1,6млрдгрн), Луганській (1,1млрдгрн)
областях, та Києві (2,8млрдгрн), й значна частина цього боргу припадає саме на розрахунки з теплоенергетиками. «Відносно
розрахунків населення та інших категорій споживачів, то їх рівень знаходиться
на прийнятній відмітці в 98%. Але ми працюємо над тим, аби його покращити, адже
в масштабах нашого підприємства ці 2% відсотки боргу означають понад 6млнгрн
недоотриманих коштів, які ми не можемо використати на нагальні потреби
підприємства»,—
зауважив пан Чернявський.
Іншою
особливістю стає спад рівня платіжної дисципліни населення в зимові місяці,
адже саме під час морозів населення споживає найбільше теплової енергії, а отже й має
сплачувати найбільші рахунки. В умовах низької купівельної спроможності
українців такі «зимові» платіжки стають не підйомним тягарем. «Такого роду проблеми
можуть виникати на тих підприємствах, де використовується так званий
двоставковий тариф: одна ставка в опалювальний період та інша в міжопалювальний
період. Для підприємств, що використовують одноставковий тариф, існує інша
проблема—
суттєвий касовий розрив, оскільки 90% газу ми споживаємо в опалювальний період,
а платежі за нього отримуємо протягом наступних місяців»,— роз’яснив ситуацію Володимир
Чернявський.
На
заваді успішному опалювальному періоду в будь-який момент можуть стати й
застарілі виробничі фонди підприємств, модернізація яких потребує мільярдних
вкладень. «Комплексна модернізація системи теплопостачання має період
окупності 7–8років.
Якщо ж ми візьмемо по частинам, то період окупності джерел теплової енергії 1–2роки, це дуже привабливі в фінансовому плані показники.
Натомість такий період для мереж складає від 15років і до безкінечності. Тому, ніхто інвестувати окремо в
них не буде, потрібно це робити тільки у комплексі. Для того щоб система теплопостачання зовсім
не розвалилася, має бути розроблена державна програма реконструкції теплових
мереж. Інакше інвестор не вкладе туди ні копійки, адже рівень їх зношеності складає
60– 70%»,— розповів «У.К.» генеральний директор міжгалузевої
асоціації «УКРТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» Володимир Дерій.
Експерти
також стверджують, що безумовним бар’єром на шляху до залучення інвестицій в
теплоенергетику, є той факт, що отримані кошти мають повертатися, та ще й з
певними дивідендами. Але джерелом прибутку для комунальних підприємств є розрахунки споживачів по тарифу. «На даний час тарифи у
нас не покривають собівартість, і в цьому проблема. Хто буде інвестувати, коли
тарифи збиткові?»,
констатує стан справ пан Дерій.
Таким
чином, як на загальний стан справ в галузі, так і на рівень підготовки до
опалювального сезону кардинально могла б вплинути зміна підходу до розрахунку
тарифів, і зокрема підняття цін для фізичних осіб. Та чи готові до такого
сценарію громадяни, в яких комунальні рахунки і так складають значну частину
сімейного бюджету? Тим більше, що за даними Держстату, в 2011році витрати на оплату послуг ЖКГ й так «з’їдали» понад
14% доходів української родини, що значно перевищує показники минулих років.
При цьому, загальні витрати на їжу та комунальні рахунки в середньому складали
понад 53% бюджету середньостатистичного українця.
Максим Волосевич
За матеріалами: Інформаційне агентство УК «УКРАЇНА КОМУНАЛЬНА»
На нараді обговорювалась складна ситуація, яка склалась у галузі комунальної теплоенергетики.
