2017-02-14
НАРАЗІ КОЖЕН ТРЕТІЙ СПОЖИВАЧ ПОСЛУГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» МАЄ ЗАБОРГОВАНІСТЬ. МИНУЛОГО Ж ОПАЛЮВАЛЬНОГО ПЕРІОДУ БОРЖНИКОМ БУВ ЛИШЕ ОДИН ІЗ ДЕСЯТИ
Підвищення навесні 2016 року в 2,3 раза ціни на природний газ та подорожчання на третину, порівняно з минулим опалювальним сезоном, електроенергії спричинили нинішнє зростання тарифів на централізоване опалення та постачання гарячої води майже вдвічі. Позаду перший місяць 2017 року, а «тарифна» тема не сходить із вуст полтавців. Зокрема останнім часом точиться чимало розмов навколо порядку нарахувань за послуги з централізованого опалення. Тож ми й попросили заступника генерального директора ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Романа КАШИНА детальніше зупинитися на цих резонансних питаннях.
«У середньому вартість опалення для мешканців будинків, обладнаних тепловими лічильниками, майже на 11 відсотків менша»
— Романе Олександровичу, «просвітіть», будь ласка, яким чином відбувається нарахування за послугу з централізованого опалення в разі, якщо в житловому будинку не встановлений лічильник теплової енергії? Якими були нарахування за підсумками минулого опалювального сезону і якими вони є в нинішньому опалювальному періоді?
— Починаючи з грудня 2015 року, відповідно до постанови Кабміну «Про запровадження перерахунку вартості послуги з централізованого опалення залежно від температури зовнішнього повітря», підприємство щомісяця корегувало нарахування мешканцям будинків, не обладнаних приладами обліку теплової енергії, визначаючи коефіцієнт, що залежав від фактичної середньої температури та середньої температури, яка врахована в тарифі. У жовтні ж, згідно з роз’ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, розмір оплати визначався з урахуванням середньої температури опалювального періоду, обрахованої в чинному тарифі, яка для нашої місцевості становить 0°С. Та в листопаді вийшла постанова Кабміну, яка зобов’язувала в містах, де рівень оснащеності будинковими лічильниками тепла становить менше 50 відсотків, визначати розмір оплати з урахуванням фактичної середньої температури повітря відповідного місяця. Тож хочу зауважити, що за жовтень підприємство здійснить перерахунок. Ми вирішили, що краще це зробити в квітні, аби в такий спосіб зменшити фінансове навантаження при оплаті за послуги підприємства. Щодо того, якими були нарахування в минулому опалювальному періоді, то, оскільки він був порівняно теплим, корегування за фактичною температурою переважно зменшували (окрім хіба що січня) суму щомісячних платежів за послуги з опалення, порівняно із затвердженими НКРЕКП тарифами. У цілому середньомісячна температура зовнішнього повітря становила +1,2°С проти 0°С, обрахованого в чинному тарифі. Таким чином, за підсумками минулого опалювального періоду, завдяки корегуванню, споживачі сплатили на 26 мільйонів гривень або майже на 9 відсотків менше. Стосовно ж цього опалювального періоду, то зробити якийсь підсумковий аналіз можна буде лише після його завершення, коли буде відома середня температура зовнішнього повітря поточного опалювального сезону. Якщо ж говорити про окремі місяці, то, оскільки середня температура жовтня, листопада та грудня була нижчою, порівняно із середньою температурою, закладеною в тарифі, споживачі послуг підприємства платили більше очікуваного. А в платіжках за січень, у зв’язку з тим, що середня температура цього місяця була вищою, порівняно з обрахованою в тарифі, полтавці отримають менші суми (29,22 гривні замість 30,26 гривні за квадратний метр житлової площі).
— Гаразд, а як відбувається нарахування за послугу з теплопостачання в разі, якщо будинок обладнаний будинковим лічильником теплової енергії?
— Усе дуже просто. Згідно з Правилами надання послуг із централізованого опалення, у таких будинках нарахування проводяться за їхніми показниками пропорційно до опалювальної площі кожної окремо взятої квартири.
— Цікаво також, яким чином відбуваються нарахування за опалення місць загального користування та втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами в житловому будинку.
— Згідно з тими ж Правилами надання послуг з централізованого опалення, мешканці, які від’єдналися від системи централізованого теплопостачання чи встановили індивідуальні теплові лічильники в будинках, де існує така технічна можливість, мають додатково сплачувати за опалення місць загального користування, а також за теплову енергію, яка втрачається розподільними трубопроводами. Оплата визначається розрахунковим способом, відповідно до методики, затвердженої профільним Міністерством у 2006 році. Це стосується переважно нового житла, зведеного після 2005 року. Рівень оснащеності квартирними приладами обліку теплової енергії в таких будинках становить від 60-ти до 100 відсотків. І в мешканців таких будинків нерідко виникають питання щодо розподілу оплати. Опалення тієї частини квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками теплової енергії, лишається під обліком загальнобудинкового лічильника. І вартість послуги з теплопостачання в таких квартирах зі збільшенням відсотка оснащеності індивідуальними лічильниками в будинку, як правило, зростає. На жаль, чітких вимог нормативної бази в цьому разі немає, тож можемо лише рекомендувати тим мешканцям, котрі ще не встановили квартирних теплових лічильників, це зробити.
— Минулоріч значно збільшилася кількість житлових багатоповерхівок, обладнаних будинковими лічильниками теплової енергії. Тож із настанням холодів полтавці жваво обговорюють, хто ж сплачує за тепло менше: мешканці багатоповерхівок, обладнаних приладами обліку теплової енергії, чи ті, котрі й досі розраховуються відповідно до тарифу за квадратний метр. А на вашу думку, Романе Олександровичу, хто економить?
— Щодо того, хто сплачує менше, то тут необхідно зазначити, що порівняння варто проводити за результатами всього опалювального періоду. Це пов’язано з різною методикою нарахувань за послугу з теплопостачання в будинках, обладнаних тепловими лічильниками, і в будинках, де вони відсутні. Скажімо, згідно з методикою нарахувань з урахуванням фактичної середньої температури зовнішнього повітря, корегується середньомісячний тариф. Тобто в теплі місяці мешканці фактично дещо переплачують за послугу з теплопостачання, а в холодні, навпаки, недоплачують. Наприклад, у листопаді вартість послуги становила 36,84 гривні за квадратний метр опалювальної площі, у січні ж, як я вже зазначав, — 29,22 гривні. А загалом, якщо виходити з підсумків минулого опалювального сезону, в середньому вартість опалення для мешканців будинків, обладнаних тепловими лічильниками, майже на 11 відсотків менша. Хоч є й будинки з лічильниками, які споживають теплової енергії (а отже, і сплачують за неї) більше, порівняно з тими, де прилади обліку тепла відсутні.
«Мешканці будівель малої поверховості сплачують за тепло більше, аніж мешканці висоток»
— А як кожен полтавець може визначитися: він економить чи, навпаки, сплачує більше за інших, котрі мешкають в аналогічних будинках?
— Усі ми розуміємо, що при проектуванні будинкової системи опалення розраховується теплове навантаження, а саме: величина теплової енергії, яка необхідна для забезпечення нормативної температури в максимально холодні дні. І тут уже сам розрахунок вказує на те, що, скажімо, у 2-поверховому 4-квартирному будинку теплової енергії на квадратний метр необхідно удвічі більше, аніж у 9-поверхівці зі 100 квартирами. Таким чином, зрозуміло, що мешканці будинків малої поверховості сплачують за квадратний метр опалювальної площі більше, ніж мешканці висоток. І тут питання утеплення має стояти на першому місці.
— Цьогорічна зима нагадала нам, якою, власне, вона й має бути. Як ваше підприємство впоралося з незвично низькими для нашого міста температурами та чи були якісь нарікання на якість теплопостачання?
— Попри низькі температури за вікном, котельні працювали в штатному режимі, і збільшення якихось нарікань на неякісні послуги з теплопостачання не спостерігалося. А поодинокі звернення розглядали фахівці підприємства спільно з балансоутримувачами будинків. Найчастіше вони стосувалися зниження температури в квартирах. Аналіз показує, що основна причина цього або невміле регулювання мешканцями житлового будинку обсягів споживання теплової енергії, або нерівномірний її розподіл в межах будинку внаслідок неробочого стану регулюючої арматури, або ж якісь самовільні зміни, внесені мешканцями.
— Куди та за яких обставин має звертатися пересічний полтавець у разі, якщо його не влаштовує якість послуг підприємства-теплопостачальника?
— Як відомо, на підприємстві працює служба приладів обліку та контролю за якістю теплопостачання (тел. 510-481). А в неробочий час (цілодобово) потрібно звертатися до виробничо-диспетчерської служби за тел. 510-400. Ці номери телефонів вказані в щомісячних рахунках на оплату послуг, а також розміщені на сайті підприємства. Водночас потрібно розуміти, що зона відповідальності теплопостачального підприємства закінчується стіною житлового будинку, а за справність внутрішньобудинкової системи опалення відповідальність несе балансоутримувач.
— Позаду лишився досить непростий 2016 рік. Який стан із розрахунками полтавців за послуги підприємства, отримані протягом минулого року та в поточному опалювальному сезоні?
— Рівень розрахунків за 2016 рік становить 78 відсотків — при тому, що в 2015 році він сягав 98-99-ти відсотків. Та найбільш болюче питання — рівень розрахунків з початку нинішнього опалювального сезону: за ці 4 місяці він упав до 58-ми відсотків. Станом на 1 лютого сума заборгованості населення сягнула 160-ти мільйонів гривень. Ми проаналізували, що наразі кожен третій споживач має заборгованість. А минулоріч боржником був лише один із десяти.
— Що ви порадите тим споживачам, котрі через різні причини накопичили борги?
— Такі споживачі можуть звернутися до абонентської служби підприємства за адресою: вулиця Генерала Духова, 1, та укласти договір про поступове погашення заборгованості. Аби зменшити суттєве фінансове навантаження в опалювальний період, згідно з постановою Кабміну, що набрала чинності в листопаді минулого року, споживачі, в яких відсутня субсидія, можуть особисто звернутися до теплопостачальної організації й одержати розстрочку. Таким чином, половину місячної суми за послугу з теплопостачання можна сплачувати в опалювальний період, а решту — в міжопалювальний. Потрібно звернути увагу на те, що в разі, якщо споживачі накопичують суми заборгованості, підприємство змушене звертатися до судових органів, а ті вже виносять рішення про примусове стягнення заборгованості. Зазначене звернення збільшує витрати боржника. Наприклад, за суму заборгованості в розмірі 10 тисяч гривень при зверненні до судових органів фінансове навантаження на споживача збільшується на 3 тисячі гривень або на 30 відсотків основного боргу.
— Чи багато випадків судової тяганини з боржниками?
— Під час опалювального періоду число позовів до суду не є показовою сумою. Інша річ — після його завершення. Скажу лише, що, на превеликий жаль, кількість судових справ зросла пропорційно до зростання тарифів на послуги підприємства.
— Чи справно надходять кошти від держави на відшкодування пільг та субсидій?
— На початок лютого цього року підприємство мало заборгованість за природний газ майже 200 мільйонів гривень, яка значною мірою утворилася через несвоєчасну компенсацію державою коштів на відшкодування пільг та субсидій громадян. Але буквально цими днями надійшла частина коштів від держави, що дало нам змогу зменшити заборгованість перед постачальниками блакитного палива до 100 мільйонів — а це фактично вартість природного газу в межах місячного споживання.
Ганна ЯРОШЕНКО
«Вечірня Полтава»
| За матеріалами:
|
Загальнодержавне інформаційно-політичне видання
ГАЗЕТА «Вечірня Полтава»
|
| Адреса ресурсу:
|
http://www.vechirka.pl.ua
|
| Адреса матеріалу: |
|
2017-02-15
