
Терпкий аромат весни ось уже тридцять третій рік нагадує нам, українцям, якою безжально жорстокою може бути ця пора року.
Сьогодні ми з болем пригадуємо той наповнений сонцем і водночас найчорніший день в історії не тільки нашої країни, а й цілого світу. День, що і досі відлунює радіоактивними спогадами ліквідаторів і тих людей, які змушені були навіки прощатися з рідними домівками і тікати від полинової біди.
Ми знову й знову повертаємося подумки до Чорнобиля, до найстрашнішої техногенної катастрофи за всі часи існування людства. Маємо пам’ятати печальний урок, який нам дав "мирний атом", і великий подвиг наших співвітчизників, що віддали свої життя і здоров’я, рятуючи планету від погибелі.
Нехай наступні покоління ніколи не пізнають жахів радіації. Нехай ніколи не повториться Чорнобиль.