Відчиняються двері, і поринаєш у гуркіт механічних майстерень «Полтаватеплоенерго». Сходинки нагору, звідки видно цей галасливий мурашник та стукіт механічних сердець підприємства, а далі, за двома дверима, що не рятують від шуму, несподівана оаза пензлів, олівців, табличок і фарб… Хто б міг подумати, що на підприємстві критичної інфраструктури є посада художника і його робота життєво важлива! 

  

-Усі написи, які інформують та попереджають працівників про можливу небезпеку та особливу увагу при виконанні робіт, пишуться саме тут. Мені доводиться їздити та виконувати технічні написи на всіх котельнях «Полтаватеплоенерго», а їх понад 90, і це не лише Полтава, й область. Насоси, котли, трубопроводи, позначки напрямку газу, усі машини автотранспортного цеху, автокрани, їхні номери, характеристики, електричні та вогненебезпечні об’єкти, стрілочки, вказівники, об’яви, дошки оголошень і навіть схема руху транспортних засобів на території підприємства…– пояснює художниця - оформлювачка Тетяна Ломако.  

 

 

Із роботою художниці «Полтаватеплоенерго» знайомі й полтавці, адже коли підприємство проводить ремонти тепломереж на вулицях міста, обов’язково встановлюють попереджувальні стенди, щоб пішоходи та водії звернули на це увагу.

-Ось нещодавно «Полтаватеплоенерго» отримало новий кран від USAID, то усі технічні написи на крані – теж моя робота. Часто доводиться працювати і на холоді, і на вулиці, і на висоті, і у специфічних умовах котелень. Виготовлення трафаретів для всіх цих надписів – тривалий, окремий та копіткий етап роботи. Адже необхідно усе продумати, скомпонувати, накреслити, а потім ідеально вирізати.  – розповідає Тетяна Ломако, яка майже 30 років виконує цю важливу роботу на підприємстві критичної інфраструктури. 

 

Та працівники «Полтаватеплоенерго» шанують колегу не лише за важливий внесок у безпеку праці на підприємстві, але й за її непересічну творчість у позаробочий час. Роботи художниці щороку демонструють у «Полтаватеплоенерго», а її мистецькі витвори є у багатьох колег- друзів.