2013-07-10
«У результаті «військових дій» між керівництвом області і НАК «Нафтогаз України» відсоток тих, хто має вдома гарячу воду, увесь час змінюється»
Ура! У моєму домі радість — із крана потекла гаряча водичка! І справді, як мало людині потрібно для щастя.
А от полтавському пенсіонеру Валерію Кінашу, котрий мешкає на вулиці Уютній, не пощастило.
— Після планового відключення гаряча вода так і не з’явилася, — обурюється він. — Почав з’ясовувати ситуацію. Виявилося, що наша котельня належить до комунального майна обласної ради. А в обласній раді мені кажуть: ну, то й що, що майно наше, а розпоряджається ним облдержадміністрація. Недалеко від нас — на вулиці Нечуя-Левицького — була баня, яка належала до комунальної власності міста й функціонувала. А не так давно помінявся її орендар і розпочав будівництво якогось крутого комплексу. Тож і бані не стало. 28 котелень не працюють у місті, і ніхто із чиновників не може дати відповіді на запитання, яка ж причина відключення газу. До того ж ніхто не попереджає людей про те, що не буде гарячого водопостачання. Це просто неподобство! До мене мають приїхати гості з Росії. Знову скажуть: «Як були ви хохлами немитими, так ними і залишитеся».
У цьому матеріалі ви, Валерію Максимовичу, знайдете відповідь на запитання, чому в місті від'єднані від газопостачання 28 котелень із 43-х, що в міжопалювальний період забезпечують його гарячою водою та знаходяться на балансі комунального підприємства «Полтаватеплоенерго», а 38 відсотків полтавців не мають у своїх домівках гарячої води. Проте почнемо з динаміки цих подій. Із самого початку ситуація складалася таким чином: 14 травня «завдяки старанням» ПАТ «Полтавагаз» в місті були відімкнені від системи газопостачання абсолютно всі котельні, згодом завдяки зусиллям керівництва КП «Полтаватеплоенерго» та підтримці керівництва області запрацювали котельні, прив’язані до соціальної інфраструктури (лікувальних закладів, дитсадків, інтернатів тощо). І все ж говорити про те, що ця логіка повністю витримувалася, не можна. Адже найпотужніша котельня на вулиці Ціолковського, 8, яка забезпечує гарячим водопостачанням майже 30 відсотків містян плюс обласний перинатальний центр, під тиском керівництва облдержадміністрації почала подавати гарячу воду не 18 червня, як мало бути згідно з графіком планових ремонтів, а більш ніж із дводенною затримкою. Станом на 25 червня опломбованими залишилися 19 котелень підприємства. Це вже після того, як увімкнули згадану котельню на вулиці Ціолковського і ситуація, здавалося б, «потеплішала». Перед Днем Конституції України увімкнули ще 5 котелень, з’явилася послуга з гарячого водопостачання у мікрорайоні Левада, а також частково на Подолі та Браїлках… Та вже на 8-му годину ранку 1 липня все повернулося «на свої місця» — 28 опломбованих котелень. Чи можна прогнозувати, що буде завтра? Навряд.— Ми зіткнулися з тим, що ПАТ «Полтавагаз» саботує роботу з надання послуг із гарячого водопостачання, — заявив генеральний директор КП «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський. — Докладаємо всіх зусиль, щоб у домівки полтавців повернулася гаряча вода. Спілкуємося з керівництвом «Полтавагазу», звертаємося в інстанції всіх рівнів. Хочеться вірити, що здоровий глузд і відповідальність перед людьми переможуть. Маємо два договори щодо споживання природного газу. Згідно з одним, розраховуємося за газ для населення, згідно з іншим — за той, що йде на потреби бюджетних установ, організацій. Так от, якщо і є якісь формальні претензії з боку газовиків щодо першого договору, то другий — виконуємо повністю: не маємо жодної копійки заборгованості. Навіщо ж за таких умов створювати додаткові проблеми, у тому числі й таким закладам, як перинатальний центр? Вважаю, це є прямим правопорушенням. Позиція працівників ПАТ «Полтавагаз» залишається не зрозумілою. Адже за їхнього бажання всі полтавці могли б мати гарячу воду хоч через півгодини.
Отже, що ми маємо? Ланцюг взаємопов’язаних підприємств, у кожного з яких своя функція. Власником газу є НАК «Нафтогаз України», що бачить ситуацію зі своєї дзвіниці. ПАТ «Полтавагаз» є газотранспортним підприємством, що передає по своїх мережах чужий газ. Тому коли йому наказують відімкнути газ, він змушений це зробити. І є комунальне підприємство «Полтаватеплоенерго», яке потрапило в дещо безвихідну ситуацію. Найбільше ж у цій ситуації страждає споживач.
— У вас є гаряча вода? Вам пощастило більше, бо у мене вдома немає. І мої батьки телефонують, обурюються, — говорить прес-секретар КП «Полтаватеплоенерго» Олександр Циганок. — Звісно ж, у споживача виникає резонне запитання: де та послуга, за яку я сплачую? Спроби ж керівництва нашого підприємства врегулювати ситуацію на місцевому рівні наштовхуються на глуху стіну нерозуміння ПАТ «Полтавагаз», що ставить пломби на своєму обладнанні, позбавляючи котельні підприємства блакитного палива. Люди обурюються: чому одні котельні працюють, а інші — ні? Що це, мовляв, за вибіркове надання послуги? Та в нашого підприємства зв’язані руки — воно може надавати послуги тільки там, де зняті пломби на газопостачанні в котельнях, і, повірте, робить це. Тож запитання, коли в домівках усіх полтавців потече гаряча вода, — риторичне.
— Правильно зауважує наш читач: хоча б попереджали про її відключення.
— Річ у тому, що на 14 травня вже існувала судова ухвала про заборону відключення газопостачання. То про яке дотримання букви закону може йти мова? Про якісь відключення «Полтавагаз» попереджає, проте здебільшого — ні. Працівники котельні кажуть, що дізнаються про це на півгодини раніше за споживачів. Найчастіше вони бачать, як пломбують газове обладнання.
Та повернімося до причин. Чому НАК «Нафтогаз України» вимагає пооб’єктового припинення газопостачання? У своїх депешах, констатує перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Віктор Животенко, НАК «Нафтогаз» вказує: причина припинення газопостачання — бездоговірне споживання газу.
— Та річ у тім, що договори ми підписали. Додали й протокол розбіжностей. А оскільки НАК «Нафтогаз України» — держава в державі, то воліє укласти договір тільки на своїх умовах. Головна ж причина в тому, що НАК «Нафтогаз України», рятуючись від банкрутства, доходить у цьому порятунку до абсурду: намагається здерти кошти, де тільки можна, — зазначає Віктор Федорович. — Із чим не можемо погодитися? КП «Полтаватеплоенерго» купує газ для населення за встановленою ціною 1 309 гривень за тисячу кубометрів, виробляє тепло й передає його споживачам. Зрозуміло, тепло при цьому ще й втрачається в мережах, і ці втрати закладені в тарифах для споживачів. Та до чого додумалися в НАК «Нафтогаз України»? Керівництво компанії, посилаючись на наказ № 288 Міністерства палива й енергетики від 2010 року, хоче, аби газ, що пішов на втрати тепла в мережах, ми купували за комерційною ціною, тобто по 4 700 гривень за кубометр — учетверо дорожче! Звісно ж, я ніколи не дозволю підписати такого документа, бо це означає повісити зашморг на шию. Друга умова, яку ми оспорюємо, — це першочергове та беззаперечне списання платежів за газ на пеню, штрафи тощо, що практикує НАК «Нафтогаз України». Оці два пункти і знайшли відображення у протоколі розбіжностей. У відповідь НАК «Нафтогаз України» подає на наші теплопостачальні організації в суд. Суди тривають уже третій місяць. Їхні ініціатори на судові засідання, як правило, не з’являються. Два суди ми виграли, проте національна акціонерна компанія подала апеляцію. Таким чином, це пісня без кінця. Складається враження, що НАК «Нафтогаз України» не вигідно завершувати цю ситуацію. Більше того, ми направили десятки листів із проханням запропонувати схему розрахунку за газ на той час, поки тривають суди. У відповідь — жодних зустрічних кроків. Тобто власник газу, я вважаю, свідомо влаштовує саботаж, не беручи з нас коштів, — тоді має причину писати про бездоговірне споживання газу і знущатися над областю.
— Тож ПАТ «Полтавагаз», на адресу якого нині сипляться всі звинувачення, також заручник ситуації?
— Без сумніву, він між двома вогнями — НАКом і нами. Та оскільки не маємо іншого виходу (адже за нами стоять полтавці), чи не щодня пресуємо його керівництво. І тому відбувається оця чехарда: то вмикають, то, навпаки, відмикають котельні. У результаті, грубо кажучи, «військових дій» між керівництвом області і НАК «Нафтогаз України» відсоток тих, хто має вдома гарячу воду, увесь час змінюється. На голову облдержадміністрації Олександра Удовіченка тиснуть і з боку уряду, і з боку НАКу. І, якщо чесно, ми вже думали, було, здатися. Але ж ті області, що здалися й підписали договір на умовах НАКу, сьогодні також від'єднані від газопостачання, тепер уже через заборгованість. Тобто так чи інакше НАК від'єднала б нас від газопостачання, а оці розмови про бездоговірне споживання газу — лише привід. До речі, наказ № 288, на який посилається НАК «Нафтогаз України», не легітимний, Державний комітет з регуляторної політики відмінив його в грудні минулого року. Більше того, суд, що відбувся за позовом цього комітету та Мінрегіонбуду до НАКу, визнав цей наказ не чинним. Але НАК подала апеляцію і, користуючись цим, ставить усю Україну на коліна. Говорю все це для того, щоб ви зрозуміли, чому ми чинимо опір. Бо це питання 150 мільйонів гривень боргу, який намагаються повісити на область. Якщо це станеться, то і мої, і ваші внуки не знатимуть, як цей борг погасити. А в газопостачальників завжди буде привід диктувати свої жорсткі умови. А щодо розрахунків за спожитий газ, то наша область виконує свої зобов’язання стовідсотково, а от держава — ні. Тобто отой борг, що за нами числиться, — то борг держави, яка не заплатила різницю в тарифах. І за цей борг держави НАК «Нафтогаз України» нараховує нам пеню, штрафи. Ну, де ж тут логіка?
— Отже, на запитання, коли усі полтавці будуть забезпечені гарячим водопостачанням, не відповість ніхто?
— Могли б подавати гарячу воду всім, але за графіком — скажімо, у вечірні години. Але й тут заковика: запуск і зупинка котелень пов’язані з величезними затратами. До того ж є технічні моменти… Скажімо, такого «монстра», як котельню на вулиці Ціолковського, 8, потрібно півдня запускати і стільки ж зупиняти. Ми виграли суд у Полтаві, у його рішенні чорним по білому написано: заборонити НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Полтавагаз» від'єднувати котельні КП «Полтаватеплоенерго» від газопостачання. Реакції жодної. Закон, виявляється, не для всіх однаковий. Ми подали до прокуратур міста та області заяву про злочин, оскільки рішення суду не виконується. Щодо ПАТ «Полтавагаз» відкрито кримінальне провадження. Цими днями подали ще один позов до суду. Тож те, що в області майже 70 відсотків населення усе ж таки забезпечені гарячим водопостачанням, — це результат страшних нервів і гризні з газопостачальними організаціями. Я не виключаю, що НАК шукатиме й інших методів впливу. Але повторюю: як би ми сьогодні не вчинили, буде та ж сама ситуація.
НАК «Нафтогаз України» нині конче потрібно показати себе з привабливого боку з економічної точки зору, бо від цього великою мірою залежить надання кредиту МВФ. Тож краще повісити проблеми на області, владу на місцях, а самому бути білим і пухнастим.
Мусимо зазначити, що там, де є технічна можливість, здійснюється переключення всіх споживачів на одну котельню. Завдяки цьому мешканці Левади, де раніше працювали 4 котельні, з гарячою водою. Така ж ситуація і в мікрорайоні Половки, де одна котельня «справляється за дві». Де ж такої можливості немає, тут уже нічого не вдієш.
— Жодних нарахувань за послуги з теплопостачання, які не надавалися, не буде, — запевнила начальник абонентської служби КП «Полтаватеплоенерго» Тетяна Ковшар та, зважаючи на обставини, висловила сподівання, що це не вплине на проведення розрахунків із підприємством відповідно до нарахувань за опалення.
— Ми хотіли б вибачитися перед містянами, котрі позбавлені можливості отримувати послугу з гарячого водопостачання, і запевнити, що на підприємстві робиться все для того, щоб спрямувати ситуацію в нормальне русло, — наголошує генеральний директор КП «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський. — Звичайно, найгірше в цій ситуації те, що втрачаємо довіру своїх споживачів, які майже стовідсотково розраховувалися за послуги з теплопостачання. По суті, всі наші здобутки, що напрацьовувалися не один рік, перекреслюють і зводять нанівець сторонні організації. Та на моє щире переконання, наші з вами спільні зусилля й підтримка керівництва облдержадміністрації неодмінно і вже найближчим часом принесуть свої результати — повернуть гарячу воду до осель полтавців.
Ганна ЯРОШЕНКО
| За матеріалами: |
Загальнодержавне інформаційно-політичне видання ГАЗЕТА «Вечірня Полтава» |
| Адреса ресурсу: | http://www.vechirka.pl.ua |
| Адреса матеріалу: | http://www.vechirka.pl.ua/articles/2013/7/10/81586057/ |
