2013-10-24
Цьогорічне опалювальне міжсезоння видалося багатим на події для полтавських тепловиків: до традиційних ремонтів і реконструкцій додавалися й питання, які від підприємства не залежали, на кшталт проблем із газопостачанням та обговорення лімітів на газ для Полтавщини. Проте це не завадило почати опалювальний сезон за першим сигналом погоди, і нині вже можна підбити перші підсумки подій, що передували його початку.
Про них говоримо з генеральним директором ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимиром Чернявським.
—Як цього року до холодів готувалася Полтава, які проблеми виникали та як їх удавалося розв’язати?
—Щодо технічних заходів, то вони на сьогодні виконані в запланованих обсягах та навіть більше, адже вже понад три роки ми залучаємо кредитні кошти. Тож наше обладнання максимально підготовлене до опалювального сезону, і розраховуємо, що він пройде без ускладнень. Традиційною і головною проблемою, що супроводжує діяльність підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО», як власне і всіх теплопостачальників України, є економічно незбалансовані тарифи. Нині вони не покривають собівартості виробництва теплової енергії. Як наслідок — хронічний дефіцит коштів на виконання робіт із підготовки до опалювального сезону в повному обсязі. Проте це не означає, що ми не готувалися до зими або не виконували ремонти, поточні і капітальні. У нинішніх умовах ми проводимо лише найбільш нагальні роботи, без яких ми не могли б розпочати опалювальний сезон. На жаль, через недофінансування страждають такі перспективні для будь-якого підприємства сфери діяльності, як модернізація та реконструкція обладнання. Складнощів цього року додали проблеми із ПАТ «Полтавагаз», яке хаотично вимикало та вмикало подачу газу до наших котелень. Ці дії мали відверто деструктивний характер, адже рівень розрахунків нашого підприємства за спожитий природний газ за договором із ПАТ «Полтавагаз» у нашого підприємства не просто достойний, а взагалі кращий по Україні. На сьогодні він перевищує 91%, а з урахуванням різниці у тарифах (різниця між собівартістю виробництва тепла і ціною, що відшкодовується чинним тарифом, компенсується державою — прим. авт.), яка вже нарахована, але не з нашої вини ще не проведена, цей відсоток дорівнюватиме 95%. Нині це найкращий показник в Україні. Тому претензії до нас не мають жодного підґрунтя.
—Із нинішнім станом інфраструктури більшості українських міст аварії на теплотрасах не рідкість. Чи захищена від цього Полтава?
—Треба розуміти, що нештатні й аварійні ситуації на об’єктах теплопостачання — частина робочого процесу, і повністю уникнути їх неможливо, адже теплопостачання міста забезпечує технічно дуже складна система. Однак є два шляхи, які допомагають звести ризик виникнення надзвичайних ситуацій до мінімуму. Це, по-перше, належна підготовка у міжопалювальний період: міцність і слабкі місця трубопроводів ми виявляємо за допомогою гідравлічних випробувань, під час яких вони мають витримати серйозне навантаження. При проведенні ремонтів враховується термін експлуатації ділянки, найстаріші, а отже найнебезпечніші, замінюються в першу чергу, а також дані періодичних обходів, котрі проводять наші працівники. По-друге, коли позаштатна ситуація все ж трапляється — у нас цілодобово працює виробничо- диспетчерська служба, і з початком опалювального сезону ми підсилюємо її склад. А щоб скоротити час між аварією та нашою на неї реакцією, значна кількість котелень і центральних теплових пунктів обладнані засобами телекомунікаційної сигналізації, які повідомляють про проблеми з обладнанням миттєво. А там, де автоматизації ще немає, працює черговий персонал.
—Тема, яка не так давно обговорювалася на рівні міста і області, — ліміт на газ для Полтавщини. Зокрема говорили про те, що обсяги блакитного палива недостатні для повноцінного проведення опалювального сезону. Яка у цьому питанні ситуація?
—На початку вересня ми підписали договір із НАК «Нафтогаз України» про постачання природного газу для виробництва теплової енергії для населення. У ньому чітко прописані обсяги споживання газу для цих потреб помісячно, і їх нам достатньо, щоб пройти опалювальний сезон без жодних нарікань з боку споживачів. У той же час справді обговорювалася тема про нестачу лімітів, але приводів для занепокоєння немає: це питання вирішувалося на рівні Кабінету Міністрів України і ускладнень тут не було.
—Чи допоможе новий договір не допустити повторення подій цього літа?
—З огляду на ступінь наших розрахунків, безперебійне газопостачання залежить власне від газопостачальних підприємств, зокрема від відповідального ставлення до своїх обов’язків і наших спільних споживачів.
—Сьогодні експерти оцінюють стан заборгованості за енергоносії, зокрема природний газ, як з боку споживачів, так і з боку держави як досить серйозний і навіть загрозливий. Чи є чого боятися Полтаві?
—Заборгованість справді є. На 1 жовтня 2013 року населення заборгувало майже 57 мільйонів гривень. Звичайно, значна частина цієї суми накопичувалася протягом багатьох років. Останніми ж роками рівень розрахунків становить 98 - 99%, а це, погодьтеся, достойний рівень. З початку поточного року, із січня по вересень включно, населення розрахувалося на 99,1%. Але питання полягає в тому, що вартість теплової енергії, яку населення споживає протягом року, в сьогоднішніх цінах становить близько 170 мільйонів гривень. За таких умов навіть недоотримані 1-2 відсотки це дуже серйозні суми (до З млн гривень). Теоретично показник розрахунків населення може бути підвищений, але на практиці ми вважаємо, що майже досягли його граничного рівня. Наше підприємство обмежене у способах впливу на боржників, адже у переважній більшості випадків не маємо можливості обмежити постачання тепла. Щодо розрахунків із газопостачальниками, то наше підприємство теж серед кращих по Україні, хоча ситуація цього року дещо складніша, ніж зазвичай: наші розрахунки із НАК «Нафтогаз України» становлять близько 60%. Ми добре усвідомлюємо, що 60% — це рівень, який дає нам можливість бути в числі лідерів за станом розрахунків серед інших підприємств галузі, але в жодному випадку 60% — це не 100%. Головна причина — так звана різниця у тарифах, яка має відшкодовуватися державою, і за якою ми поки не отримали жодної копійки. За умови оплати цієї різниці показники були б кращими. Адже в тарифах газ нам відшкодовується за ціною 1 040 гривень за 1 000 кубометрів, у той час як ми закуповуємо його за ціною 1 309 гривень. Тому розраховуватися за нього у повному обсязі ми можемо тільки з допомогою держави.
—За таких цін на природний газ чи не вигідніше було б використовувати альтернативні енергоносії?
—На сьогоднішній день ми експлуатуємо лише дві котельні, які спалюють деревні тріски і пелети. Одна з них опалює виробничу базу підприємства, інша ж забезпечує теплом частину наших споживачів. Проблема з масштабним впровадженням таких технологій полягає у відсутності економічних стимулів. Якщо розібратись у питанні докладніше, ціна газу для населення сьогодні становить 1 309 гривень за 1 000 кубічних метрів. Для бюджетних та інших споживачів він коштує 4 700 гривень за той же об’єм. А дві тонни пелетів, які заміщують 1 000 кубічних метрів газу, коштуватимуть близько 2 700 гривень. При тому, що у нас практично відсутні котельні, які опалювали б виключно бюджетних споживачів, тож середня вартість газу у нас виходить на рівні двох тисяч гривень. За відсутності паритету цін на газ та альтернативне паливо ширше впровадження таких технологій нерентабельне, зокрема тому, що близько 80% наших споживачів не бюджетні установи, а саме населення.
—Який прогноз можна зробити на опалювальний сезон цього року?
—Ми традиційно докладаємо всіх зусиль, щоб забезпечити надійне та якісне, а головне безперебійне теплопостачання всіх наших абонентів. У всякому разі весь колектив підприємства, а це більш ніж 1 000 чоловік, налаштований саме на таке проходження опалювального сезону.
Сергій ЛЕЩЕНКО
| За матеріалами: |
Обласна щотижнева ГАЗЕТА
«ПОЛТАВСЬКИЙ ВІСНИК» |
| Адреса ресурсу: |
http://www.visnyk.poltava.ua/ |
| Адреса матеріалу: |
