2014-11-27
Дбайливе ставлення до енергоносіїв має стати суспільним пріоритетом
Опалювальний сезон у Полтаві розпочався. Чи відрізнятиметься він від минулорічних, як складається ситуація з теплопостачанням по місту та як зберегти тепло в будинках і власні кошти, розповів генеральний директор обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» Володимир Чернявський.
— Володимире Олександровичу, яким був старт опалювального сезону 2014-2015 рр.? Адже нас постійно лякають тим, що цього року ми можемо залишитися без газу через економічні та політичні негаразди у державі.
— У підприємства цей рік, у плані підготовки та початку опалювального періоду, пройшов без якихось суттєвих відмінностей від попередніх років. Ми у повному обсязі виконали всі заплановані роботи і в частині ремонтів, і в частині реконструкції й модернізації котелень і теплових мереж. Фактично «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» було готове до старту опалювального сезону вже наприкінці вересня. Оскільки тривалий час на вулиці зберігалася тепла погода, він почався лише 21 жовтня у повній відповідності до розпоряджень органів місцевого самоврядування. Враховуючи значну кількість котелень, що перебувають на балансі підприємства, і велику протяжність теплових мереж, запуск тепла у будинки споживачів відбувся протягом двох діб, 21 і 22 жовтня. За ці два дні до всіх об'єктів обласного центру — дитячих садочків, закладів освіти і медицини, житлового фонду й бюджетних організацій, — ми забезпечили подачу теплоносія. На жаль, через різні технічні негаразди окремі приміщення (Авт. — переважно житлового фонду нашого міста) не вдалося відразу забезпечити теплом — ми забезпечили надходження теплоносія до кожного будинку, але не в усіх квартирах відразу підвищилася температура. Причини різні. Можу сказати, що, за нашими оцінками, в переважній більшості випадків затримка з фактичним початком опалювального сезону — у зоні відповідальності експлуатуючих ці житлові будинки організацій.
А в цілому все технологічне обладнання підприємства працює у штатному режимі. І ми не бачимо на сьогодні якихось проблем чи перешкод для нормального перебігу опалювального сезону.
— Відомо, що цьогоріч в Україні по регіонах значно зменшені рекомендовані обсяги споживання природного газу. Для Полтавщини це теж актуально?
— Справді, у липні цього року Кабінет Міністрів України видав постанову № 296, у відповідності до якої для кожної з областей нашої держави суттєво обмежувалися граничні обсяги споживання природного газу порівняно з попереднім роком. Пол-тавська область, звичайно, не є винятком. На виконання цієї постанови Кабміну є розпорядження голови облдержадміністрації, яким зменшені граничні обсяги споживання природного газу теплопостачальними підприємствами. Звісно, це стосується і «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО». Є кілька проблем у частині виконання цих вимог. Зниження обсягів споживання природного газу розраховувалося до майже рекордно теплого минулого року. Якщо ж ми порівняємо ці обсяги споживання з п'ятирічним періодом, що передував 2014 року, побачимо: зменшення обсягів сягає фактично 38% порівняно із середньорічними за вказаний період. Для того, щоб підприємство та область у цілому «вклались» у споживання в таких обсягах, інших шляхів виходу, крім як знизити температуру у приміщеннях (Авт. - можливо, навіть нижче за встановлені санітарні норми) і відмовитися від гарячого водопостачання, немає. Ми повинні розуміти, що навіть за три роки наполегливої праці й за умови необмеженого фінансування досягти таких показників у скороченні обсягів споживання блакитного палива, залишивши при цьому всі інші «блага цивілізації» на звичному для полтавців рівні, було б неможливо. Зрозуміло, що це рішення приймалося, виходячи насамперед із тих політичних обставин, що мали місце влітку. Сьогодні ж ми всі знаємо, що досягнуті певні домовленості з Російською Федерацією у частині закупівлі додаткових обсягів природного газу. Імовірно, всі, і наше підприємство також, значною мірою розраховують на те, що той відносний спокій, який ми спостерігаємо сьогодні у плані відсутності примусового обмеження споживання природного газу, є наслідком саме того, що з'явилася надія на закупівлю таких необхідних додаткових обсягів блакитного палива у Росії.
Звичайно, ми вже направили листа до облдержадміністрації і готуємо відповідного листа до міської влади з нашими пропозиціями щодо офіційного вирішення питання з обмеженням споживання природного газу. Є два можливих шляхи виходу: перший — збільшити зазначені вище граничні обсяги й оформити це документально; другий — на підставі рішення органів місцевої влади свідомо знизити температуру у житлових приміщеннях до позначки, нижчої за санітарну норму. Наголошую, що прийняття подібних рішень — за межами компетенції нашого підприємства і моєї, як його керівника.
— Як бачимо, питання економії сьогодні постає все гостріше. Що робиться для цього на підприємстві і скільки коштів вкладається у модернізацію котелень і теплових мереж підприємства?
— Будь-які заходи, у тому числі й виробничі, які реалізовує підприємство в рамках щорічної підготовки до опалювального періоду, спрямовані на зменшення обсягів споживання енергоресурсів: і природного газу, й електроенергії. Інша справа, що для надійного і якісного забезпечення теплом наших споживачів є і додаткові моменти, які ми повинні враховувати. Наприклад, попри наші щорічні зусилля, на сьогодні технічний стан мереж теплопостачання значною мірою близький до незадовільного. Ще й досі підприємством експлуатуються теплові мережі, що були прокладені у 60-80-х роках минулого століття, і їх питома вага, на жаль, залишається значною. До того ж, нерідко умови експлуатації технологічного обладнання такі, що лише прискорюють його спрацювання, і,звичайно, насамперед це стосується саме теплових мереж. Тому сьогодні перед нами стоїть першочергове завдання — забезпечити заміну теплових мереж, які вже відпрацювали свій ресурс. Звичайно, ми можемо вкласти, умовно, всі кошти, передбачені для проведення ремонтно-відновлювальних робіт, у модернізацію виключно котелень підприємства. Утім, якщо навіть уявити, що всі котельні вже стали надсучасними, але відсутні теплові мережі з відповідними якісними характеристиками, то в цій ситуації ми нічого не виграємо, а навпаки — втрачатимемо і ми, і наші споживачі.
Актуальним завданням сьогодення є, передусім, зменшення собівартості виробництва теплової енергії. А на неї, як ми знаємо, впливає не тільки ціна енергоносіїв — природного газу й електричної енергії. На неї також значною мірою мають вплив і заробітна плата, й експлуатаційні витрати. Тому, як би ми не бідкалися стосовно того, що в нас дуже дорогий газ, маємо визнати — газ, що сьогодні закуповується для виробництва теплової енергії на потреби населення, коштує катастрофічно дешево!.. Такої вартості газу немає ніде у світі, у тому числі і в самій країні-експортерці — Російській Федерації. Сьогодні його ціна становить 1 309 гривень, тобто близько 80 доларів за кожну тисячу кубічних метрів. За таких умов дуже важко, більше того, майже неможливо, знайти підходи, які дадуть економічний результат у разі його заміщення альтернативними джерелами енергії. Для того ж, щоб домогтися реального зменшення споживання природного газу, на котельнях необхідно провести значні роботи з їх реконструкції і модернізації. У переважній більшості випадків це — повна заміна технологічного обладнання, що вже давно відпрацювало свої фізичні терміни експлуатації і морально застаріло. Не секрет, що все обладнання, яке дозволяє перейти на сучасний рівень у частині енергоефективності та надійності виробництва теплової енергії, — імпортне, а отже, апріорі, не дешеве.
— А скільки потрібно підприємству коштів, ну хоча б приблизно, аби провести повну заміну мереж та обладнання, що цього потребує?
— Насправді мова йде про дуже значні кошти — сотні мільйонів гривень. Наприклад, протягом двох останніх років ми наполегливо рухаємося у напрямку вирішення однієї з найбільших проблем «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» — реконструкції найбільшої за потужністю в області котельні по вулиці Ціолковського, 8, разом з її інфраструктурою. Як уже неодноразово зазначалося, вона обслуговує майже третину населення всього нашого міста. Її теплова потужність становить 250 гігакалорій на годину. Ще сім-вісім років тому оцінки наших вітчизняних фахівців і попередні розрахунки показували, що вартість її реконструкції становить понад 200 мільйонів гривень. Зараз ми співпрацюємо з цього приводу з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Уже був проведений серйозний технічний і економічний аналіз. Шведські фахівці, яких залучив ЄБРР, виконали відповідне техніко-економічне обґрунтування. Йдеться про реконструкцію обладнання котельні, повну заміну магістральних теплових мереж і часткову заміну квартальних, зі встановленням індивідуальних теплових пунктів по всіх будинках, що під'єднані до зазначеної котельні. Загальна вартість реконструкції на сьогодні оцінюється у 23 мільйони євро — за нинішнім курсом це майже 500 мільйонів гривень.
Але ця котельня навіть зі своєю інфраструктурою, умовно, лише третина усього теплового господарства підприємства у місті Полтава. Тож вартість повної реконструкції всіх об'єктів теплопостачання по місту становитиме понад мільярд гривень. Для порівняння: у цьому році на всі роботи з реконструкції та ремонту ми витратили чи не найбільше коштів за кілька останніх років — 30 мільйонів гривень.
— Як простим полтавцям зекономити кошти на опалення? Адже навіть при такій ціні на газ доходи населення залишаються мізерними, і зростання тарифів у будь-якому разі стане важким тягарем для більшості жителів обласного центру.
— Зрозуміло, що цифри у платіжках за тепло цієї зими будуть у два-три рази вищими за торішні. Досвід показує — щоразу при зміні тарифу фіксувалося зменшення надходжень від населення в рахунок оплати отриманих ними послуг. Ці борги, в свою чергу, ведуть до стрімкого погіршення ситуації для самого підприємства — крім недоотриманих коштів за фактично надані послуги, у вигляді заборгованості, ще й додаються пеня і штрафи з боку постачальників енергоносіїв, які, між іншим, також обчислюються мільйонами гривень. Тобто, замість фінансування робіт із модернізації та реконструкції об'єктів теплового господарства підприємства, ми вимушені витрачати кошти, умовно, «на закупівлю повітря». Отже, поза всяким сумнівом, головною передумовою максимізації зусиль підприємства на переоснащенні виробничих потужностей є сумлінне ставлення споживачів послуг підприємства до питань розрахунків і, звичайно, у разі потреби, не варто добровільно відмовлятися від допомоги держави при сплаті за комунальні послуги — субсидій і компенсацій.
Найкращим же способом підвищити раціональність використання теплової енергії в побуті, була і залишається практика встановлення приладів обліку споживання послуги централізованого теплопостачання — лічильників. Це дозволить споживачеві передусім істотно підвищити ощадність споживання цієї послуги і, звичайно, отримати реальний економічний ефект від заходів, спрямованих на утеплення власних осель і збереження тепла у житловому будинку в цілому.
Ми можемо говорити про два види приладів обліку: гарячої води і теплової енергії. Лічильники гарячої води практично нічим не відрізняються від лічильників холодної води, і на сьогодні значна кількість полтавців уже користується ними у побуті. Фактично, кожен споживач може суттєво знизити свої витрати лише за рахунок раціональнішого використання гарячої води. Як показує практика, норми, встановлені органами місцевого самоврядування, значно перевищують обсяг фактичного використання гарячої води середньостатистичним споживачем, що отримує послугу з використанням лічильника. Встановлення індивідуального приладу обліку зазначеної послуги — це, майже завжди, прямий шлях до реальної економії.
Щодо обліку теплової енергії, то тут ситуація інша, і вона набагато складніша. Проектні й технічні рішення внутрішньобудинкових систем опалення, що застосовувались у житловому будівництві протягом багатьох десятиліть, такі, що унеможливлюють встановлення індивідуальних (Авт. - поквартирних) приладів обліку споживання тепла у більшості осель полтавців. Ця можливість присутня тільки у невеликої кількості власників житла, чиї будинки введені в експлуатацію протягом останніх десяти років, і де використані принципово інші інженерні рішення внутрішньобудинкових систем опалення, а також у новобудовах із індивідуальним опаленням.
— Що ж робити тим, хто живе у будинках «старого зразка»?
— Для власників осель у таких будинках, тобто фактично для більшості полтавців, можливе встановлення виключно загальнобудинкових приладів обліку з подальшим розподілом обсягів спожитої теплової енергії пропорційно площі кожної з осель. І, на жаль, Полтава пасе задніх за кількістю таких встановлених приладів. В обласному центрі менше п'яти відсотків житлових будинків обладнані будинковими приладами обліку теплової енергії. Для прикладу, у Миргороді цей показник перевищує 60%.
Особисто я переконаний, що саме облік споживання послуги централізованого опалення (Авт. - встановлення теплових лічильників) — це обов'язкова умова для докорінного реформування всієї галузі централізованого теплопостачання, реального підвищення енергоощадності споживання та встановлення повної прозорості у відносинах між теплопостачальником і споживачем. І цим, звичайно, необхідно займатися насамперед. Але все, як це часто буває, впирається у дуже значні кошти. Так, наприклад, ми забезпечуємо централізоване теплопостачання до понад 1 200 багатоквартирних житлових будинків. Вартість встановлення одного загальнобудинкового лічильника (Авт. - повний комплекс робіт від виготовлення проектної документації до безпосередньої передачі в експлуатацію, разом із вартістю самого лічильника) за нашими розрахунками 23-25 тисяч гривень. Сукупна ж вартість становитиме, відповідно, майже 30 мільйонів гривень. Такі вільні кошти у підприємства просто відсутні — ми не маємо жодного права забувати про необхідність підтримувати у належному стані передусім теплове господарство самого підприємства. Проте вже в наступному році ми плануємо почати робити перші кроки у цьому напрямку.
До речі, слід пам'ятати, що практично 40% економії теплової енергії (Авт. - від того обсягу, що реально можна зекономити) залежить від стану самого житлового будинку: від стану його будівельних конструкцій, матеріалу, з якого побудовані стіни, а також від суспільного розуміння необхідності вживати постійних заходів для ощадного споживання тепла. Саме тому чи не найбільший внесок у реальне зменшення споживання теплової енергії для мешканців багатоквартирних житлових будинків, а отже, і зменшення сум у платіжках — термомодернізація житлового будинку в цілому.
Полтавці повинні розуміти, що економія тепла невідворотно щороку ставатиме дедалі необхіднішою. Звичайно, треба розуміти, що реформування галузі, якою на державному рівні нехтували майже чверть століття, не дасть швидких результатів. Але і чекати, що замість кожного з нас це зробить хтось інший — також не варто. Але вихід є... Тільки спільні зусилля споживачів послуг теплопостачання та підприємства-теплопостачальника зможуть реально вплинути на істотне підвищення ефективності виробництва, транспортування, постачання і, що найважливіше, споживання теплової енергії. Причому результатом спільних зусиль неодмінно повинна стати ситуація, коли, незважаючи на величину тарифів, комфорт та затишок у оселях полтавців буде щорічно лише зростати, а щомісячна вартість отриманих послуг — зменшуватися.
Насамкінець хочу зазначити, що нинішній опалювальний період, попри всі технічні складнощі та цьогорічну жорстку економію енергоносіїв, для наших споживачів пройде у звичайному режимі: у теплих і затишних оселях. А наше підприємство, у свою чергу, очікує від полтавців відповідального ставлення до питань розрахунків за послуги підприємства.
Оксана ХАНАС
| За матеріалами: |
Обласна щотижнева ГАЗЕТА
«ПОЛТАВСЬКИЙ ВІСНИК» |
| Адреса ресурсу: |
http://www.visnyk.poltava.ua/ |
| Адреса матеріалу: |
Дбайливе ставлення до енергоносіїв має стати суспільним пріоритетом |
