На виробничих об’єктах «Полтавателпоенерго» — безліч вимірювальних приладів. І від точності роботи кожного з них чимало залежить, адже саме за їхніми параметрами працівники підприємства судять про коректність роботи обладнання. Тож, щоб ці прилади завжди функціонували безвідмовно і максимально точно, на підприємстві працює виробничо-метрологічна лабораторія. Цьогоріч цей структурний підрозділ зустрічає свій 45-літній ювілей.
Виробничо-метрологічна лабораторія була заснована 1974 року як обласна метрологічна лабораторія для комунальних підприємств.
Спочатку вона базувалася на вул. Ціолковського, пізніше переїхала на 48-й тепловий пункт, що по вул. Івана Мазепи (Калініна), 5. Тоді до складу лабораторії входили дільниці водолічильників, контрольно-вимірювальних приладів, дільниці замірів і стандартизації, які охоплювали колектив у тридцять працівників. А коли 1990 року на цьому теплопункті знайшли ртуть і його зачинили на демеркуризацію, лабораторія «оселилася» на вул. 23 Вересня, 15. Через два роки дільницю контрольно-вимірювальних приладів перенесли на вул. Генерала Духова, 5. А в 2010 році лабораторію знову об’єднали — на вул. 23 Вересня, 15.
— Першим начальником лабораторії був Марк Поляков, після нього її очолив Володимир Охотніков, який більше двадцяти років віддав цій справі. У 1999 році йому на зміну прийшов Віталій Сергєєв, а з 2012 року цю посаду обіймаю я, — розповідає про історію виробничо-метрологічної лабораторії її начальник Людмила Єршова.
Її особиста трудова історія на підприємстві розпочалася 1991 року, коли після інституту недосвідченим дівчам прийшла підкорювати вершини метрології. У 1999 році відбулася реорганізація лабораторії, після якої Людмила Єршова стала працювати майстром дільниці з ремонту КВПіА. Сьогодні, крім цієї дільниці, до складу лабораторії входять дільниці з ремонту лічильників та з елекровимірювання.
Колектив значно зменшився порівняно із першими роками життя лабораторії. Нині його складають три слюсарі, чия кількість улітку зростає до семи, два електромонтери, технік, прибиральниця і начальник.
— Роботи менше не стало, якщо не побільшало, — розповідає начальник виробничо-метрологічної лабораторії. — Тому ми не можемо дозволити собі непрофесіоналізм, на вагу золота наші досвідчені кадри. Це слюсарі КВПіА Олена Мінчева, котра працює тут з 1987 року, і Олександр Глушко, чий трудовий стаж на рік більший. Зовсім недавно провели на заслужений відпочинок Людмилу Курбатову, за плечима якої сорок два роки праці в лабораторії. Вона пройшла метрологічною стежкою від слюсаря до техніка, а тоді й до майстра. Добру пам’ять про себе залишив і Валерій Подгорич, який з 1980 року працював слюсарем КВПіА в нашій лабораторії. А Віталій Сергєєв, який був моїм попередником, узагалі працював у лабораторії з першого дня її створення. То хто ж, як не він, знав усі підводні течії метрології і шляхи правильної організації роботи?
Також Людмила Михайлівна хвалить своїх електромонтерів Тетяну Савченко, що вже двадцять четвертий рік виконує електровимірювання на котельні, і її молодшу колегу Оксану Могильну. Не обійтися лабораторії і без техніка Ксенії Гайдіної, яка приймає замовлення. А слюсар КВПіА Олег Бадула має настільки високий професійний рівень, що для нього не існує такий прилад, у якому він не зміг би розібратися, щоб налагодити його роботу.
Міжопалювальний період — гаряча пора для працівників лабораторії. Саме в цей час котельні зупиняються на ремонт, тож до лабораторії вишиковується черга — на повірку і ремонт вимірювальних приладів.
— Я люблю літо, — зізнається Людмила Єршова. — У цей час, як ніколи, відчувається повнота життя. З квітня по жовтень у нас робота кипить, усі зайняті, зосереджені. Кожного дня нові завдання, час розписаний похвилинно. Бувають і непрості випадки, для нас це виклик, який треба прийняти і подолати. Це нормально, це робота.
Через руки слюсарів щороку проходить понад 4000 приладів: безліч манометрів, термометрів, лічильників води (усіх типів, марок і діаметрів). Найбільше роботи з тепловими лічильниками, адже треба перевірити кожну складову окремо: термоперетворювач, теплообчислювач і водомір. Самих лічильників води можуть перевіряти по 200-250 на місяць. У цьому дуже допомагає оновлена проливна установка для лічильників. На її придбання, пригадує Людмила Михайлівна, у 2012 році було потрачено 400 тис. гривень. Але вона вже давно відпрацювала ці кошти. На цій установці водолічильники перевіряються за трьома параметрами, і якщо хоча б за одним із них програма показує негативний результат, лічильник відправляється на розбирання та ремонт.
Водночас Людмила Михайлівна зізнається і в тому, що не з усіма поломками працівникам метрологічної лабораторії вдається впоратися самотужки. У такому разі відправляють прилади в сервісні центри, розташовані в Сумах, Харкові. Та в будь-якому випадку вимірювальні прилади повертаються на котельні повірені та справні.
— Метрологія — це дуже цікава наука, — захоплено підсумовує Людмила Єршова. — І помиляється той, хто вважає, що ми тут просто копирсаємося в залізі. Ми повертаємо приладам точність, а отже, тримаємо якість роботи всього підприємства на максимальній позначці.
Прес-служба «Полтаватеплоенерго».
2019-06-21 
